По дорозі до села Лип’янки Карлівського району підбираю літню жінку, яка «голосує» на узбіччі. Зручно вмостившись, починає розмову. Звісно ж, про погоду, бо про що ще можна говорити з незнайомцем?
– От весни ранні тепер пішли! Ще два-три дні протримається отака днина – і можна буде в поле виїжджати.
– Запізнилися ви зі своїм прогнозом, – кажу. – У поле вже виїхали. Я саме туди й їду.
– Еге? От би подивитися, як тепер землю обробляють! Я ж із села – нікуди…
З цікавою пасажиркою ще здаля бачимо червоного «Кейса», який тягне за собою якусь зелену дивину. На тлі широченного поля – яскравий трактор, і його знаряддя добре помітні.
Дочекавшись у кінці загінки, поки під’їде дивний агрегат, ми з бабусею з однаковою цікавістю роздивляємося реманент. Тракторист Сергій Кравцов не без гордості пояснює:
– Це нова шлейф-борона «Грін-плейн», яку недавно придбали.
Він оглядає борону, поставивши руку козирком, дивиться на чорну смугу наче через сито просіяної землі, що сусідить із посірілими гребенями ріллі, і поспішає до кабіни. Хутко натискає на педаль – і рушив далі, бо час нині на вагу золота.
Під’їхало ще одне авто. Подивитися, як працює нове знаряддя, як розробляється грунт, прибули на поле заступник генерального директора агропромислового комплексу «Докучаєвські чорноземи» з рослинництва Валерій Демидко та керуючий Лип’янським відділком Олег Крутипорох. Обидва керівники задоволені: після диво-борони від грудок не залишається й сліду, хоч бери та й зараз сій.
– А чи не рано вийшли в поле? – запитую в Олега Крутипороха.
– Кожного року справжня весна приходить у різний час, не дуже зважаючи на календар. Торік сніг випав на незамерзлу землю, і під сніговою «ковдрою» грунт практично не замерзав. Тому вся волога повільно всотувалася, що дуже добре. Поля повільно звільнялися, і навіть під лісосмугами, де зазвичай перезволожений грунт заважав боронувати, цієї весни сухо, – розповідає він. – Сказати, що земля повністю дозріла, ще не можна, але працювати дозволяє. Ми виходимо в поле десь о десятій ранку і працюємо до 21-ї години. А незабаром підключаться й МТЗ з іншими боронами. «Грін-плейн» може обробляти по 250 гектарів за зміну та «старі знайомі» – гектарів по 150, от ми за тиждень і впораємося!
– Справді, про масштабні роботи ще не йдеться, це тільки перші спроби боронування грунту, – говорить Валерій Демидко. – Але з усього видно, що нова шлейф-борона відіграє важливу роль на весняному полі, адже за один прохід закриває вологу на смузі 16 метрів завширшки. Згодом запустимо й пружинні борони, і С-11, С-18. У господарстві достатньо й техніки, і знарядь, щоб у найкоротші строки обробити всі площі й закрити вологу. Тому не поспішаємо, наголос робиться на якість і ефективність.
Моя пасажирка, поки їхали до села, деякий час вражено мовчала. А тоді сказала:
– Господи, до чого людський розум дійшов! Якби не побачила на власні очі – не повірила б! Дай же Боже здоров’я нашим хлопчикам. І нехай родить землиця щедро!
Сергій ГЛАДИР
Журналіст
[1]