Як би там не було, але у новорічні дива вірять не лише діти, а й дорослі. І з нетерпінням чекають подарунків, хоч і не завжди в цьому зізнаються. Особливо напередодні Свята Миколая, коли навіть дорослі сподіваються, що добрий святий Чудотворець покладе під подушку щось хороше, а не різочку.
Найцінніші ці подарунки на передовій, для хлопців, які зі зброєю в руках боронять мир та спокій України. Душевне тепло, щирі слова, теплі обійми – це те, що ціниться на фронті понад усе. І кожного разу тут зустрічають гостей як найближчих друзів. Ось і цього разу, якраз напередодні Свята Миколи Чудотворця, полтавці з ініціативи голови облдержадміністрації Валерія Головка поїхали на передову навідати земляків і добрих друзів – бійців 16-го окремого мотопіхотного батальйону. Хлопцям у Авдіївку Донецької області повезли, як і годиться, солодощі, свіжу полтавську пресу, в тому числі газету “Зоря Полтавщини”, і на замовлення бійців – концерт у виконанні артистів обласної філармонії.
Керівник апарату ОДА Микола Білокінь передав бійцям вітання від Валерія Головка. А також повідомив, що вже найближчим часом батальйон, який зараз повертає Авдіївку до мирного життя, отримає від облдержадміністрації будівельні матеріали та інструменти для відновлення інфраструктури. Заступник голови обласної ради, колишній боєць батальйону “Азов” Анатолій Ханко передав хлопцям малюнки з побажаннями та привітаннями від полтавських дітлахів. Та найтепліші емоції, найщемніші пере
[1]живання – то від пісень і спілкування, коли навіть дорослі чоловіки не стримують сліз і радіють, мов діти.
– Таке спілкування потрібне, щоб людина, яка тримає зброю, відчувала підтримку і надійний тил за спиною, – говорить командир батальйону і радник голови облдержадміністрації Олег Громадський. – Моральна підтримка – це перше, що потрібне військовослужбовцям. Це важливо, коли армія і народ єдині. А в Україні зараз це не порожні слова.
Нині батальйон, який полтавці вважають своїм, хоч зараз тут і служать хлопці зі всієї України, обороняє Авдіївку. Як розповідає комбат Олег Громадський, оборону стратегічного міста його бійцям довірили після місячних навчань на полігоні у Рівному. До речі, батальйон відзначили грамотою командуючого сухопутними військами, а після нещодавніх боїв, з нагоди Дня Збройних сил України, три бійці 16-го отримали нагороду “За визволення Донбасу”.
До Донецька з позицій 16-го – рукою подати. Олег Громадський розповідає, що всі позиції його частини винесені за межі міста. Бо коли йде бій і стріляють по позиціях, все одно влучають у помешкання містян. Тому зараз військовослужбовці не лише займаються обороною, а й допомагають мешканцям Авдіївки повернутися до мирного життя.
На запитання, чого бракує, Олег Громадський відповідає відверто – інформації про Україну. І не приховує, що через її брак складно налагодити стосунки з місцевими. Бо російська пропаганда зробила свою чорну справу.
[2]– Інформаційна блокада триває, і, якщо включити телевізор, тут немає жодного українського каналу. Радіостанції всі працюють з того боку, – розповідає комбат. – У перший день, коли ми сюди зайшли, телеканали миттєво повідомили, яка частина зайшла, розповідали, що ми тут сидимо голодні… Зброєю людей до себе не навернеш – лише чемним ставленням. Ми вже тут з’ясували, що 30 відсотків місцевих мешканців, які пішли в ополчення, просто боялися української армії. Лише через страх люди пішли на той бік воювати. Люди повинні довіряти військовим, а не боятися. Ми з розвідниками розвезли по школах і дитсадках ялинки. Так виховательки плакали, бо не вірили, що військовослужбовці Збройних сил України можуть приїхати і зробити подарунок. Дітям-інвалідам, а таких у Авдіївці 49 малюків, зібрали невеличкі пакунки з подаруночками. Мами були вражені, а бабусі плакали. Людина має залишатися людиною навіть на війні.
До речі, 16-й ОМПБ залишається по духу полтавським. Адже навіть у штабі частини – прапор Полтавської області. Та й перші контрактники – теж полтавці.
Надія ДІДЕНКО
Журналіст
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[3]