Шановні полтавці!
Кожного року в четверту суботу листопада ми з тугою в серці та сльозами на очах вшановуємо світлу пам’ять мільйонів наших співвітчизників, котрі стали жертвами голодних лихоліть першої половини ХХ століття.
Прокотившись Україною трьома потужними хвилями, голодомори на довгі роки підірвали генетичні, інтелектуальні та творчі сили нації, назавжди залишившись незагоєною раною всього українського народу.
Пам’ять про ретельно сплановану, цинічну і безжалісну акцію зі знищення цілої нації пекучим болем пронизує наші душі. Вона гуртує нас, робить сильнішими та мудрішими. І сьогодні ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності помислів та дій зможемо досягти величної мети – розбудови економічно і духовно багатої, вільної й демократичної України, на родючих землях якої ніколи не повториться нічого подібного.
Запалимо свічку на вшанування наших невинно убієнних братів і сестер, які навіки упокоїлися в українській землі. Схилимо голову в молитві за їхні безсмертні душі.
Валерій ГОЛОВКО,
голова обласної державної адміністрації.
[1]