“Якщо ви стоїте тут, це означає, що ви сильні, мужні, здорові, витривалі, ви патріоти своєї Батьківщини і любите свою рідну землю, ви – еліта української нації”. Такими словами розпочалися урочистості на збірному пункті Полтавського обласного військового комісаріату з нагоди відправки призовників осіннього призову з Полтавщини на строкову службу до лав Збройних сил України. Як повідомив тимчасово виконуючий обов’язки обласного військового комісара Юрій Фисун, з нашої області до лав Української армії на строкову службу потрібно направити 430 чоловіків. Загалом на Полтавщині – більше 9,5 тисячі чоловіків призовного віку. На даний час більше 5 тисяч чоловік пройшли районні та міські призовні комісії, до команди строковиків осіннього призову зараховано 385 чоловік. Утім до кінця призовної кампанії, що триватиме до 30 листопада, область виконає поставлене державою завдання. 6 грудня молоде поповнення армії з Полтавщини у своїх військових частинах складе присягу на вірність народу України.
А нині майбутні солдати, вишикувавшись у поки що нерівні шеренги на плацу, лише мріють про військові спеціальності. Юрій Фисун говорить, що 10 відсотків призовників на призовні дільниці прийшли добровольцями. “Приходили навіть ті, котрим ще не виповнилося 20 років. Згідно із законом ми змушені були їм відмовити”. Особливістю цього призову є те, що в армію беруть чоловіків віком 20–25 років, тих, кому виповнилося
25–27 років, поновлюють в обліку призовників лише за їхнім особистим бажанням.
21-річний Валерій Мелашенко з Кременчука на призовну дільницю прийшов добровільно. Після того, як отримав професію зварювальника, вирішив себе випробувати на військовій службі. Якщо служба припаде до душі, зізнається майбутній солдат, то планує залишитися в армії. Добровольцем до військкомату прийшов і 20-річний полтавець Богдан Заіченко. Юнак зізнається, що вибір зробив свідомий, адже його батько – професійний військовий, бойовий офіцер, має звання підполковника і вже другий рік служить у зоні проведення АТО. “Мама дуже хвилювалася і навіть намагалася відмовити, – зізнається Богдан Заіченко, – але я наполягав: або я йду в армію, або до батька в зону АТО добровольцем. Він командир одного з батальйонів, був під Дебальцевим, зараз – в Луганську. Тож хочу до нього – у розвідку”. Мама призовника Аліна Заіченко із хвилюванням говорить: “Тривожно, але це його вибір. Я залишаюся з п’ятирічною донькою. Саме заради нас і таких, як ми, син вчитиметься військовій справі. Усі ці хлопці – наші захисники, і ми ними пишаємося”. Від імені усіх матерів Аліна Заіченко звернулася під час урочистостей до призовників і попросила берегти один одного, з честю виконувати покладені на солдата обов’язки і частіше дзвонити батькам додому, адже вони щодня, щомиті хвилюються за своїх дітей.
Призовників також привітали перший заступник голови обласної ради Володимир Марченко, військове керівництво, колишні воїни-афганці та учасники АТО, волонтери. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір благословив солдатів на успішну службу, окропив свяченою водою і роздав іконки Горбанівської Божої Матері з молитвою солдата. “Ще кілька років тому багато слів про захист Батьківщини, які ми тут говорили, мали формальний характер. Та сьогодні все змінилось. Все, що тут сказано, це те, що прожито, що болить, те, що є реальним. Дай Боже, щоб вам не довелось застосовувати отримані навички в бою, але вміти це робити сьогодні – священний обов’язок кожного громадянина нашої держави”, – наголосив владика Федір.
Під час урочистостей дев’ятьох мешканців області, учасників АТО, нагородили відзнаками за оборону Маріуполя. Полтавці служили в 23-му мотопіхотному батальйоні “Хортиця” й уже мають нагороди за відвагу під час оборони стратегічного міста.
Для майбутніх бійців учасники військово-спортивного центру “Воїн” обласного центру розгорнули виставку з деякими видами сучасної зброї та новими зразками військової форми. Учасники центру розповідали призовникам про зброю, зокрема про міни, ножі, автомати, пістолети. А також продемонстрували військовий вишкіл та спортивно-бойову підготовку.
***
У бійців батальйону патрульної служби особливого призначення “Полтава”, роти “Кременчук” та зведеного загону полтавських правоохоронців – чергова ротація. Днями біля адміністративної будівлі головного управління Національної поліції у Полтавській області зібралися рідні та близькі, друзі, колеги правоохоронців, небайдужі громадяни, щоб побажати захисникам щасливої дороги. Увагу багатьох привертав чоловік із немовлям на руках. Закутане у військовий бушлат мирно дрімає маленьке дівчатко. Як згодом з’ясувалося, доньку бійця звати Олечкою. “Проводжаю зятя на Схід. Він у батальйоні “Полтава” служить, – схвильовано розповідає полтавець Микола Наливайко. – Хоч і не вперше він відбуває в “гарячі точки”, а вже вп’яте, та серце все одно калатає, проводи – момент щоразу щемливий, хвилюємося за нього”.
Командир роти батальйону спецпризначення “Полтава” Олег Сапа у зону АТО відбуває вдесяте. І сприймає поїздку вже інакше: “Тоді все тільки починалося, і відчуття були зовсім інші, тривожніші. А зараз їдемо виконувати свою звичну роботу, чітко усвідомлюємо завдання і знаємо, як з ними справлятися”.
Завдання ж у правоохоронців-спецпризначенців традиційні: охорона громадського порядку, чергування на блок-постах, патрулювання територій, виявлення провокаторів, сепаратистів, шпигунів…
Останні настанови перед відправкою бійців у “гарячі точки” дав начальник головного управління Національної поліції в Полтавській області Олег Бех: “Ми в черговий раз проводжаємо колег на Схід України. Упевнений, ви зразково виконаєте усі завдання, поставлені керівництвом антитерористичного центру, живими і неушкодженими повернетеся додому”.
Учні Полтавського багатопрофільного ліцею №1 подарували бійцям обереги та малюнки. Архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір помолився разом із бійцями та окропив їх святою водою.
***
Уже наступного дня більше 200 полтавських правоохоронців, котрі повернулися із службового відрядження у зону АТО, зустрічали рідні, друзі, колеги. Зморені дорогою, але щасливі від того, що нарешті вдома, мужні чоловіки одразу опинилися в обіймах своїх найдорожчих людей. Ця ротація була тривалішою за попередні – подовжена у зв’язку із проведенням виборів до місцевих рад – і складнішою, зізнаються правоохоронці. Але усі вони живі та здорові, без втрат повернулися до рідних домівок і, до речі, уже на нове місце роботи – у Національну поліцію. Тепер попереду в правоохоронців короткий відпочинок, а потім разом з усім особовим складом управління на них чекає переатестація для отримання уже нового статусу – поліцейського.
Олена ІГНАТЕНКО
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[1]