Прямий обман, корупція, непрозорі оборудки із земельними наділами – такі сумні реалії сьогодення у сфері земельних відносин нашої країни. Характерні вони і для Полтавського регіону. Скажімо, в першій декаді жовтня до обласного управління Держгеокадастру приїжджала делегація обдурених землевласників із Великобагачанського району (приблизно 40 осіб), землі яких не без участі працівників управління опинилися в оренді у фермера, котрого селяни в очі не бачили. Ще в квітні аналогічні проблеми виникали в Зіньківському районі, на непрозорість у стосунках із фахівцями із земельних питань під час укладення угод на продовження термінів оренди землі постійно скаржаться й фермери з різних районів області.
Днями до редакції від імені зібрання мешканців села Сторожове Чутівського району звернулася Любов Павлівна Шатунова. Вона розповіла про проблеми, що виникли при розподілі землі у Войнівській сільській раді.
– За межами нашого села, вбік Войнівки, уже два роки заростає бур’янами велике поле. Водночас чимало мешканців Сторожового, переважно молодь, взагалі не мають земельних паїв. Не маю землі і я, бо на час розпаювання працювала в місцевій школі, – каже Любов Павлівна. – Тож ми (передано в редакцію список на 31 особу. – Авт.) написали заяви до сільради з проханням виділити нам по 2 гектари землі на занедбаному полі для ведення особистих селянських господарств (ОСГ). Коли питання було фактично погоджено в сільраді й у районі, члени ініціативної групи, скориставшись ситуацією, вписали до списку на отримання землі своїх родичів і знайомих, які взагалі не проживають у нашому районі, а деякі – навіть не в нашій області. Наприклад, у Закарпатській, Донецькій, Луганській… “Ініціатори” почали оформляти на них земельні наділи. Таким чином члени ініціативної групи ввели в оману наших односельців і розбазарили близько 40 гектарів землі, тож заявникам, які проживають у нашому селі, тут працюють і хочуть отримати земельні наділи по 2 гектари, землі вже не вистачає, – переконана Любов Шатунова.
Селяни пропонують відповідним службам, щоб погодження на виділення земельних ділянок для ведення ОСГ надавали лише мешканцям сіл, які знаходяться на території Войнівської сільради, тим, хто не має у власності земельних паїв та подав заяву на землю.
Войнівський сільський голова Анатолій Бугай у запиті районного відділу Держгеокадастру до сільської ради стосовно наявності вільних земель запасу та прописки заявників дав детальну інформацію щодо того, хто з перелічених у списку людей проживає на території зазначеної сільради й використав своє право на користування земельним наділом, а хто – ні. Що ж до решти заявників, то Анатолій Бугай зазначив: “Не всі представлені в списку заявники є жителями населених пунктів сільради, тому я попросив фахівців Чутівського районного відділу Держгеокадастру звернутися за детальною інформацією за місцем їхньої реєстрації чи проживання. Але, очевидно, ніхто нікуди не звертався. Більше того, я особисто разів сім телефонував до фахівця обласного управління Держгеокадастру Олександра Шила, який дав дозвіл на отримання земельних наділів людям, які не проживають у нашій місцевості, й просив його, щоб він цього не робив, адже до сільради у списку бажаючих отримати в користування земельні ділянки надійшло 72 заяви. Але він відповів: “Що ти мені будеш указувати, я в міру надходження заяв буду надавати людям землю”. Слід додати, що за право користуватися цією землю (площа поля становить 76 гектарів) з 2013 року судиться її колишній орендар Олександр Візир. Я був на кількох обласних нарадах, на одній навіть виступав із пропозицією, щоб на період судової тяганини цю землю віддали в тимчасову оренду комусь іншому, але мене ніхто не послухав. А пан Шило тоді сказав, мовляв, “нехай вона хоч і триметровим бур’яном заросте…” І вона сьогодні дійсно в бур’яні, а сільський бюджет недоотримав 140 тисяч гривень…”
Загалом поле, про яке йде мова в цьому матеріалі, – це землі запасу сільської ради, на оренду яких у 2013 році претендувало три орендарі. Й хоча колишній орендар Олександр Візир згідно з чинним законодавством мав першочергове право оренди, та обласне управління, тоді ще Держземагентства, чомусь не продовжило йому термін оренди. Тож нині він відстоює своє право в судах.
Довідавшись про наявність вільних земель, ініціативна група селян разом із сільським головою звернулася до Держземагентства, яке тоді очолював Євген Кусяка. Він пояснив людям, що в принципі після оформлення усіх належних документів вони можуть отримати земельні наділи…
– Тоді ініціативна група швидко зібрала документи на своїх родичів, сватів, братів і почала оформлення землі… Тобто не для громади добилася, а для себе особисто, – продовжує Анатолій Бугай.
Загалом до Держгеокадастру від жителів сіл Войнівської сільради було подано 102 заяви. Реальні шанси отримати по 2 гектари землі мають члени ініціативної групи та їхні родичі, по одному гектару залишається ще майже 3 десяткам селян. Та, оскільки за право оренди цих земель ще триває судовий процес, може так статися, що колишній орендар Олександр Візир відсудить своє право на оренду. Тоді ніхто з селян не отримає земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств, додав Войнівський сільський голова.
– Стаття 118 Земельного кодексу України передбачає, що кожен громадянин України, незалежно від того, де він проживає, має право при поданні необхідного пакета документів отримати дозвіл на розроблення документації на отримання землі, після чого ці документи затверджуються, а земельна ділянка передається у власність, чи в оренду, або в постійне користування. На той час і зараз земельні ділянки надаються за дозволом тоді обласного управління Держземагентства, а нині – Держгеокадастру. Територіальне управління (районний відділ Держгеокадастру. – Авт.) до прийняття таких рішень не має жодного стосунку. Ми тільки надаємо інформацію, чи дійсно там є вільна земельна ділянка, чи ні. Такі документи нами були подані, й обласне управління Держгеокадастру прийняло рішення, кому давати земельні ділянки, а кому, можливо, відмовити, – пояснює ситуацію заступник начальника Чутівського районного відділу Держгеокадастру, а кілька місяців тому начальник цієї установи Олександр Одинець. – Наскільки я знаю, дозволи на розроблення документів отримали всі й подали документи на погодження у Чутівський райвідділ Держгеокадастру. Але не слід плутати – ми погоджували, чи відповідають документи геодезичним картам, чи всі належні документи зібрані, але це не сам дозвіл на розробку документації. Останні погодження й висновки надавав уже новий керівник райвідділу. Наскільки я поінформований, тим заявникам, які не з нашої області, було відмовлено й переадресовано до обласного управління. Тобто за законом жодна сторона – ні та, що звернулася до редакції, ні та, що подавала запити в числі ініціативної групи, – дозволів на користування землею ще не отримала. Загалом надання земельних ділянок мешканцям інших регіонів нашої держави не є порушенням чинного законодавства.
У своєму коментарі ситуації, що склалася довкола земельних питань у Войнівській сільраді Чутівського району, виконуюча обов’язки начальника обласного управління Держгеокадастру Наталія Дяченко зазначила: “У розрізі чинного законодавства порушень у цьому немає, адже законом передбачено, що кожен громадянин України має право отримати земельну ділянку незалежно від місця його проживання чи реєстрації. При цьому використання землі має відповідати тому призначенню, тим цілям, які вказані у клопотаннях заявників”.
Отож і виходить, що низові ланки, тобто сільські ради й районні відділи Держгеокадастру, до надання дозволів на користування землею, яка знаходиться на їхній території, фактично не мають ніякого відношення. Тобто вони відсторонені від цього процесу й тільки надають інформацію про наявність вільних ділянок. Що вже тоді говорити про думки та рішення місцевих громад: кому вони потрібні? Адже, мабуть, з Полтави чи з Києва видніше, хто саме краще господарюватиме на землі й кому її ліпше віддати?!
Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”
[1]