У Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені М. Ярошенка відкрилася фотовиставка з німецьких архівів “Полтава в роки війни”. Понад 30 світлин, зроблених Хербертом Келером – фотографом-аматором, залізничним інженером, який упродовж 1942 – 1943 років очолював будівельний і ремонтний підрозділи залізничного господарства в окупованому фашистами місті, репрезентують тогочасне життя.
На експонованих зображеннях можна побачити подружжя полтавців, у яких мешкав автор світлин, їхній будинок, паровозне депо залізничної станції Полтава-Південна, центральний і стихійний ринки, вулицю Монастирську й Хрестовоздвиженський монастир, табір біженців поблизу Полтави, Білу альтанку, Преображенську церкву, підбиті танки, пошкоджений радянський бронепотяг, знищену водонапірну вежу, Покровську церкву, що згоріла 1943 року, колони полонених червоноармійців, потяг, який везе із Полтави-Південної в’язнів до концентраційних таборів.
– Практично всі сфери життя міста періоду німецької окупації відображені на цих світлинах, – зазначив кандидат історичних наук, автор книги “Полтавщина в роки радянсько-німецької війни (1941 – 1945)” Віктор Ревегук. – Коли німці ввійшли до Полтави, великих боїв тут не було. На схід евакуювали підприємства державного значення, а решта залишилися. Через кілька днів після вступу німці видали наказ усім з’явитися на робочі місця, тож установи й підприємства працювали, люди отримували ті ж радянські рублі, зарплати, хоча інфляція з’їдала їхні доходи, а підвищень і компенсацій не було. Загалом люди жили бідно й голодно, але ні голоду, ні епідемій не виникло. Допомагали виживати полтавцям їхні грядки. Їх давали усім охочим. Тисячі людей користувалися ними за межами міста. Процвітала обмінна й стихійна торгівля. Поліція намагалася її розігнати, але нічого не виходило, бо людям треба ж було якось вижити…
– Ця експозиція стала можливою завдяки допомозі німецьких фахівців із міста Ляйнфельден-Ехтердінген, зокрема працівниці відділу культури цього міста Алені Треніній. Вона минулого року організувала велику виставку, присвячену визволенню Полтави й післявоєнній Німеччині, де представила фото, які потім вирішили передати до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Незабаром там збираються поновити експозицію, присвячену Другій світовій війні. І ці світлини стануть її частиною. Ми, отримавши фотографії з Німеччини, вирішили продемонструвати їх громадськості, щоб люди побачили, яким було наше місто в 1942 році. Це вже друга чи третя виставка, присвячена окупованій Полтаві. В архівах Німеччини, починаючи Національним архівом Пруссії в Берліні й закінчуючи маленькими архівами окремих земель, зберігається велика кількість унікальних світлин, зроблених офіцерами вермахту й цивільними фахівцями, зокрема й залізничним інженером Хербертом Келером. Чоловік, захоплюючись фотографією, зробив кілька сотень світлин, які після його смерті передали до Національного архіву землі Баден-Вюртемберг. Вони й стали основою для чергової виставки. Декотрі із них раніше експонувалися, проте є два фото, що відкрили новий шар у колекції Херберта Келера. Він приїхав до Полтави у січні 1942-го. Несподівано в його альбомах наші німецькі колеги знайшли два фото, зроблені 15 жовтня 1941 року, тобто через місяць після окупації Полтави німцями (18 вересня армія загарбників увійшла у місто), коли війська рухалися в напрямку Харкова. У цей час хтось зробив фото, на яких видно вулицю Пушкіна, місце,
де нині пам’ятник Лялі Убийвовк. Найближчим часом продовжу роботу в німецькому архіві, оскільки з’ясувалося, що колекція Херберта Келера включає фотографії, зроблені не
тільки ним особисто, а й світлини, походження яких невідоме, проте на них зображена Полтава 1941 року, – поінформував військовий історик Олег Безверхній.
Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[1] 
[2]
[3]