- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Осіннє рівнодення

Осіннє рівнодення – природне астрономічне явище. Це – момент, коли Сонце в своєму видимому русі перетинає небесний екватор. День осіннього рівнодення офіційно в цьому році припадає на 23 вересня й починається о восьмій ранку. Сонце переходить у південну півкулю. Цієї дати тривалість дня і ночі на всій Землі однакова – 12 годин.
Відтоді світловий день скорочується швидше. Вплив сонця з кожним днем зменшується до самого зимового сонцестояння (у грудні), після якого знову зростатиме, наближуючи новий землеробський сезон. А поки що природа готується до зими: гуртуються перед дорогою перелітні птахи і починає облітати листя. Осінь стає “золотою”.
Для наших пращурів осіннє рівнодення було часом подяки богам за врожай і достаток, а також вшанування померлих. Наприкінці вересня ходили в ліси по гриби, цілющі пізні рослини, робили вино з яблук і винограду, а також відзначали застіллями завершення збору врожаю. Від прадавнього слов’янського звичаю осіннього рівнодення до нас дійшов цікавий обряд, котрий називався Святом або Весіллям свічки. Основою його було запалення вогню в домівці від освяченого світильника. Цей вогонь господарі приносили додому з храму й запалювали від нього домашню свічу. Зазвичай уквітчану свічку носили по хатах, і при її світлі споживали обрядові страви. Таке вшанування домашнього вогню налаштовувало людей на прихід осені, коли більше часу потрібно перебувати при штучному освітленні.
Ще один із народних обрядів цього дня – випікання короваю з пшениці нового врожаю, символу добробуту й достатку. В давні часи громада урочисто випікала велетенський коровай (частіше – з медом). Якщо за ним не видно було співця, котрий славив богів за хліб, наступний рік мав бути врожайним.
Предки присвячували осіннє рівнодення Сивояру – осінньому Сонцю – або Світовиду – божеству, котре уособлювало чотири сонячних прояви: зимове, весняне, літнє та осіннє. Дійство ще називали святом Світовида – часом завершення основних хліборобських робіт і нагород трударям за працю. На Україні-Русі в день осіннього рівнодення пекли пироги із капустою, ягодами, м`ясом, а також збиралися на народні гуляння. Стиглі грона горобини разом із листям увечері клали між віконними рамами, вважаючи, що з цього дня, відколи сонце почне слабшати, червоні ягоди охоронятимуть дім від нечисті. Також цієї пори селяни спалювали в полях суху траву й спостерігали, що небо на сході стає багряним. Тому день у народі також називали Зоряницею й говорили: “світло втікає вже не курячими, а кінськими ногами”.
Були цього дня свої звичаї й у інших народів. Давні кельти проводили своєрідний сезонний фестиваль другого врожаю і достигання яблук – Мабон. Традиції Мабона з язичницьких часів донині живуть у багатьох європейських країнах, де наприкінці вересня традиційно проводять свята урожаю – яблук, слив, винограду, томатів, перцю, картоплі… Часто фестиваль урожаю (День подяки) проводять у неділю в повний Місяць, найближчий до осіннього рівнодення, називаючи його Урожайним Місяцем.

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.

Print Friendly, PDF & Email [1]