Громадській організації – мисливсько-рибальському товариству (ГО МРТ) “Романівка” за перерозподілом мисливських угідь у 2013 році було виділено 4588 гектарів, що знаходяться у Миргородському районі поблизу сіл Панасівка, Сакалівка, Велика Обухівка, Семеренки та межують із мисливським господарством “Фазан” (Шишацький район) і Безвіднянським мисливським господарством (Гадяцький район).
За менш ніж два роки користувачам вдалося багато зробити, адже вони відразу взялися за якісну розбудову мисливського господарства. Прикметно, що звірів почали підгодовувати ще задовго до того, як отримали дозвіл на оренду угідь – щоб дичина звикала до біотехнічних споруд. А вже згодом облаштували 12 нових підгодівельних майданчиків, збудували на них бункерні годівниці, в які вміщається щонайменше 10 мішків кормів. Це виручало звірів у зимовий період, коли замітає снігом. Для кіз та оленів заготовлені також вінички з верби, сіно. Не забувають у мисливському господарстві й про штучні солонці, адже в природі тварини не знаходять солі в достатній кількості. Загалом утримання диких звірів вимагає чимало фінансових витрат. Так, минулого року на закупівлю лише зерновідходів було витрачено понад 64 тисячі гривень.
На території мисливського господарства ГО МРТ “Романівка” значну площу займають ліси та лісові насадження, що створює сприятливі умови для лосів, кабанів та козуль. Завдяки постійному догляду та підгодівлі звірів вдалося значно збільшити кількість дичини, особливо лосів та плямистого оленя, що є одним із головних показників ефективності господарювання.
Для збільшення популяції дичини у господарстві збудовано просторий вольєр площею 5 гектарів, де розводять диких кабанів, а також кіз, у планах – розведення оленя, якого завезуть із Запорізької області. Саме звідти минулоріч привезли 30 граційних ланей, які поповнили “населення” мисливських угідь. Цікаво, що розвиватися вольєрне господарство почало ще кілька років тому, коли місцеві лісівники знайшли кабана з переламаною ратичкою і взяли його під опіку. Пізніше засновники купили 10 голів молодняку, відтоді й розводять цих тварин. До речі, вони тут зовсім ручні: вожак Васька їсть із рук і йде на кличку. Особливо полюбляє сухарі, якими його частують.
Після проведення обліку диких тварин на початку лютого цього року в мисливському господарстві нарахували 18 оленів, 11 лосів, 66 козуль європейських, 32 кабани, 130 голів зайця-русака. А у річці Грунь-Ташань, що омиває угіддя, водяться бобри, яких нарахували 28 особин. Досить цікавим є той факт, що поселення бобрів займають в основному родини, рідше пари чи одна тваринка.
Пильнує за господарством єгерська служба, щоденною турботою якої є догляд за тваринами та охорона угідь від браконьєрів. Регулярно проводяться рейди з виявлення порушень. Для своєчасного інформування населення про терміни й правила полювання та для попередження випадків браконьєрства проводяться лекції. Прикметно, що за сезон полювання в ГО МРТ “Романівка” не виявлено жодного порушника правил полювання. Користувачі переконані, що досягти цього вдалося, зокрема, й завдяки порозумінню із мисливцями, яким безкоштовно надано ліцензії для полювання. З метою поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації єгерська служба та місцеві мисливці проводять знищення хижих ссавців і птахів, а також здичавілих тварин.
Огляд мисливського господарства “Романівка” відразу засвідчує, що тут докладена праця справжніх господарів. Із початку створення було розгорнуто будівництво, що включало відбудову та капітальний ремонт кордону лісника, зведення гаражів для 6 автомобілів, зерносховища на 50 тонн зерна та місця відпочинку в лісі.
У мисливському господарстві справді дбають про гармонію природи та сучасного відпочинку. Для цього придбали трьох коней. Адже під час мандрівок лісом на конях звірі не лякаються та й вершникам значно зручніше спостерігати за тим, що відбувається в угіддях. Чи не найбільше такі екскурсії полюбляють школярі. Спілкування з дикою природою – джерело наснаги для людей усіх поколінь і професій.
Лілія ГНАТЕНКО
Прес-секретар обласного
управління лісового
та мисливського господарства
√ Єгер Іван Скорик.
[1]