- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Засоби фітотерапії – універсальні Поради відомого фітотерапевта Євгена Товстухи

В останні роки кількість випадків захворювання дихальних шляхів як дітей, так і дорослих значно зросла. Цьому сприяли забруднення повітря викидами, відпрацьованими газами автотранспорту, урбанізація, широке застосування отрутохімікатів, засобів побутової хімії, які призводять до алергізації організму і негативно позначаються на імунітеті.
Зменшення м’язового навантаження (гіподинамія) також сприяє порушенню природної вентиляції легень.
Широке застосування антибіотиків і сульфаніламідних препаратів зумовило розвиток стійкості хвороботворних мікробів до цих лікувальних засобів, а отже, нерідко й до погіршення процесу лікування, виникнення різних ускладнень при терапії хвороб нирок, легенів, печінки, органів внутрішньої секреції.
Причин виникнення хвороб дихальних шляхів багато, інакше кажучи, ці хвороби – поліетіологічні. У зв’язку з широким застосуванням новітніх лікувальних засобів змінились збудники пневмонії – цього тяжкого і небезпечного навіть у наш час захворювання. Пневмокок, який колись переважав серед збудників запалення легень, поступився місцем вірусам, стафілококам, стрептококам, кишковій паличці чи бактерії синьо-зеленого гною.
Більшість штамів перелічених мікроорганізмів стійкі до дії численних антибіотиків та сульфаніламідних препаратів, унаслідок чого значно знижується ефективність лікування, а гострі недуги переходять у хронічні, з певними ремісіями, частими рецидивами, особливо в осінньо-зимові та весняні місяці.
Основним методом лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів застудного походження є адекватно спрямована антибіотикотерапія. Але треба визнати, що застосування антибіотиків, як короткочасне, так і тривале, дуже часто призводить до небажаного ефекту: ускладнень, затяжного процесу хвороби, а то й до розвитку тяжкого дисбактеріозу або кандидозу. Уже чи й не повністю втратили своє колишнє значення препарати групи пеніциліну і стрептоміцин, сульфадимезин, етазол, норсульфазол та інші колись ефективні антибіотики та хіміопрепарати. Зокрема не завжди дають належні позитивні наслідки і такі популярні препарати, як тетрациклін, ампіцилін, левоміцетин, фузидин, цепорин. Щоб досягти позитивного ефекту від застосування антибіотиків, тепер потрібна чи не справжня майстерність клініциста, коли має значення все – підбір відповідного антибіотика, визначення його дози, методу введення і тривалості застосування.
Особливо затяжного характеру набувають форми пневмонії, спричинені бактерією синьо-зеленого гною, а також пневмонія, що виникає у ослаблених хворих та хворих із хронічними супутніми недугами. Треба сказати відверто, що по-справжньому надійних засобів для лікування та профілактики пневмонії медична наука не має.
У профілактиці пневмонії, окрім загальних заходів загартування організму, фізичних вправ, зокрема дихальної гімнастики, першорядне значення має правильне, цілеспрямоване, комплексне лікування запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, зумовлених різними чинниками.
Успішно вилікувати гострий і хронічний бронхіт, пневмонію, трахеїт, бронхоектатичну хворобу, аденовірусну інфекцію та грип допомагають засоби фітотерапії. У таких випадках корисно інгаляторно вводити 20-процентну спиртову настойку бруньок тополі чорної, осики та берези бородавчастої. Для інгаляцій беремо по 20, 30 або 40 мл настойки. Інгаляції проводимо у ранкові години протягом 7–14 діб (залежно від клінічного стану хворого).
Для посилення дії настойки на патогенну мікрофлору дихальних шляхів досить часто використовують хрін. Корені хрону ретельно миємо, але не очищаємо. Потім їх тремо на тертці з дрібними вічками. Готуємо цієї маси 15–20 г, кладемо на блюдце і пропонуємо хворому вдихати через ніс леткі фітонциди хрону протягом 5–10 хвилин. Через кожні 2–3 хвилини робимо перерву на 30–50 секунд. Цю процедуру рекомендують проводити на першому тижні лікування, за 5–7 годин до інгаляції настойки. Оскільки хрін збуджує нервову систему, то не бажано таке лікування проводити пізніше 18-ї години.
Значно ефективніше діє хрін, розведений  20-процентною спиртовою настойкою перстачу прямостоячого. Для приготування цього засобу беремо тертий хрін із розрахунку 1 частина хрону – на 10 частин настойки, перемішуємо і настоюємо 10 хвилин. Потім розчин фільтруємо і застосовуємо по 10–20 мл для інгаляцій (після інгаляції настойки бруньок тополі чорної) щоденно. Можна також чергувати ці інгаляції через добу. На курс лікування – 5–7 інгаляцій. Уже через 2–3 доби такого лікування нормалізується температура тіла, зменшуються або й зникають хрипи, кашель, значно поліпшується самопочуття хворих.
Інгаляторне введення названих засобів використовують у поєднанні з традиційним лікуванням препаратами відповідних рослин. Варіантів застосування лікувальних сумішей рослин дуже багато. Найпоширеніший із них готують так: беруть по столовій ложці кореня медунки лікарської, перстачу прямостоячого та плодів шипшини коричної, заливають 1,5 л води і кип’ятять на малому вогні 10 хвилин. Потім додають 6 столових ложок суміші трави вероніки лікарської, квіток бузини чорної, листків підбілу звичайного, трави чебрецю звичайного, материнки звичайної, первоцвіту весняного, м’яти перцевої, кореня алтеї лікарської, взятих порівну, настоюють не менше 10 хвилин. Цей настій хворі п’ють по 50–70 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди. Ним же користуються для полоскання горла при ангіні та ларингіті.
Навесні, коли ще немає нової городини, а торішня містить мало вітамінів, використовують для приготування салатів листки первоцвіту весняного та медунки лікарської. Листки первоцвіту хворим рекомендують їсти по 2–3 рази на день.
Зі стебел медунки готують салат із олією на обід та вечерю. Корисно також пити березовий сік, фруктові та овочеві соки. З метою зниження сенсибілізації організму та профілактики бронхоспазму рекомендують пити спиртові настойки по 30–40 крапель тричі на добу через 2 години після їди.

Print Friendly, PDF & Email [1]