Головний лікар обласного онкологічного диспансеру Орест Вовк найбільшою бідою у боротьбі з раком вважає саме пізню діагностику. Якщо, скажімо, рак молочної залози було виявлено на першій стадії, його лікування зводиться до локального хірургічного втручання. За підрахунками провідних світових фахівців, вартість лікування раку на четвертій стадії зростає в десятки разів. І результати різняться. У першому випадку це на 95 відсотків пожиттєва гарантія, що все буде добре. При лікуванні ж запущених форм 5-річне виживання пацієнток із раком молочної залози не перевищує 50 відсотків. Але наука рухається вперед щоденно, розробляються ліки нового покоління (так звані таргетні препарати), спрямовані на “мішень” на молекулярному рівні. Поки що вони колосально дорогі й за бюджетні кошти не закуповуються, але це великий крок у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
– Способи лікування відомі, лікувати уміють як у Європі, так і в Україні, було б чим, – зазначає Орест
[1]Заввідділенням комп’ютерної томографії Ірина Кривякова.
Вовк. – Але у нас дається взнаки повна відсутність культури у ставленні до власного здоров’я. Це і напівзабуті вже масові профілактичні огляди, і подворові обходи сімейного лікаря, який навіть у розмові, при візуальному загальному обстеженні пацієнта може запідозрити тривожні симптоми. Це і скринінг на первинному рівні у європейському розумінні, коли проводяться флюорографія, мамографія, цитологічне обстеження для виявлення раку шийки матки у жінок, аналіз крові на простат-специфічний антиген у чоловіків. Це все реально, хоча, звісно, й потребує відповідного фінансування. В лікувальних закладах області збільшується кількість мамографічних апаратів, цим активно опікується департамент охорони здоров’я облдержадміністрації. Є надія на придбання апарату для проведення рідинної цитології (із виявлення раку шийки матки) – у Європі кожна жінка в домашніх умовах може взяти мазок, заправити його в спеціальну колбочку й надіслати до клініки. Такий досвід вже запозичують Вінниччина, деякі регіони Західної України. Один апарат проблеми скринінгу на Полтавщині не вирішить і потреб області не покриє, але це також буде крок у потрібному напрямку. Три мільйони гривень обласна рада вже виділила на закупівлю обладнання. Досі для мене, як головного лікаря, залишається мрією лапароскопічна стійка. Якщо все складеться, то для полтавської онкології це буде колосальний прорив. Доведеться навчати фахівців, але то вже зовсім інша, високотехнічна, хірургія, найбільш адекватні втручання від грудної клітки до черевної порожнини.
Коли у минулому році за державною програмою онкологія не отримала жодних хіміопрепаратів, для вирішення катастрофічної ситуації 4 мільйони гривень було виділено обласною радою. Звісно, це не вирішило проблему повністю, але серйозну соціальну напругу вдалося зняти. На нинішній рік є велика надія, що державна програма щодо хіміопрепаратів запрацює.
***
У кабінеті комп’ютерної томографії обласного онкологічного диспансеру на наших очах сталося диво, на яке сподіваються всі до єдиного пацієнти із довгої черги під кабінетом. Заввідділенням комп’ютерної томографії, лікар вищої категорії Ірина Кривякова, вдивляючись у надані комп’ютерною програмою зрізи обстежуваної тканини на моніторі, виносить вердикт: “Механічна жовтуха внаслідок випадання каменю у загальний жовчний потік. Це – не наша пацієнтка”. І задоволено посміхається: “Ви не уявляєте, як приємно повідомляти людям такі результати”.
Наступному пацієнту, на жаль, не пощастило. Адже онкологія є другою причиною після серцево-судинних недуг як по захворюваності, так і по смертності не лише в Україні, а й у світі.
Комп’ютерний томограф дозволяє уточнювати поставлені діагнози, проводити остаточне обстеження перед операціями, при лікуванні хіміопрепаратами. Потрібні величезний обсяг знань і досвід: у залежності від того, який орган обстежується, інженер-радіолог задає програму, а висновок за зрізами на моніторі за півтори-дві хвилини робить лікар. Ірина Євгенівна Кривякова за монітором томографа уже 15 років, її загальний рентгенологічний стаж – 26 років.
***
Минулого літа у лабораторії радіонуклідної діагностики онкологічного диспансеру запрацював ще один апарат для досліджень гормонів щитоподібної залози та пухлинних маркерів методом електрохемілюмінесценсії. Від наявного на той момент апарата його відрізняє велика швидкість видачі результатів обстеження щитоподібної залози – всього 22 хвилини. Скажімо, якщо пацієнт, який приїхав здалеку, впорається зі здачею аналізу до 12-ї години, то вже о 14-й він отримає “на руки” результат і цього ж дня встигне відвідати ендокринолога. Такого приладу немає наразі у жодному державному медичному закладі області. Завідуюча лабораторією Наталія Репешко говорить, що саме цей прилад дозволяє дуже швидко почати лікування пацієнтам реанімаційного відділення (скажімо, в комі). Лабораторія також атестована на 11 видів пухлинних маркерів. З фінансових причин наразі обстежуються лише 6 маркерів.
Ольга ЩЕГЛОВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[2]