У Лубенському районі прощалися із загиблим у Іловайському котлі земляком – Артемом Розуменком. Скорботний мітинг відбувся в селі Оріхівка. Розділити біль непоправної втрати з близькими та родичами загиблого бійця прибули керівники району і сільської ради, вчителі й однокласники ще зовсім недавнього учня місцевої школи, бойові побратими, а також усі небайдужі мешканці Оріхівки та сусідніх сіл.
Артем Розуменко народився 24 березня 1995 року в Оріхівці. У 2013 році розпочав військову службу за контрактом, мав спеціальність кулеметника.
Буремні події, що відбуваються в нашій країні, не залишили байдужим юнака, і він 19 липня 2014 року пішов добровольцем на фронт. Спершу його підрозділ дислокувався в Кривому Розі Дніпропетровської області, а звідти направився в зону АТО. 28 серпня зв’язок з Артемом Розуменком перервався…
Майже п’ять місяців Артем вважався безвісти зниклим. А наприкінці січня надійшла жахлива звістка, яка нещадно покраяла серця згорьованих і стомлених очікуванням батьків, болем увірвалася у свідомість кожного лубенця. 19-річний Артем Розуменко загинув 29 серпня минулого року в Іловайському котлі, захищаючи незалежність та суверенітет нашої держави.
Такий юний боєць із таким палким серцем, жагою і невимовною любов’ю до рідної землі! Нехай оріхівська земля буде йому пухом, Царство Небесне душі Героя. Вічна пам’ять про Захисника Вітчизни Артема Розуменка буде нетлінною в наших серцях.
***
Тридцятирічний старший лейтенант Андрій Ільїн став дев’ятим у списку тих, кого втратив Кременчук у війні на Донбасі. Він народився і виріс у сусідньому Світловодську Кіровоградської області. Упродовж десяти місяців Андрій Ільїн служив у 17-му Кіровоградському батальйоні територіальної оборони на посаді командира взводу. Останнім місцем виконання бойових завдань для нього став блокпост № 7 поблизу Горлівки Донецької області. Бойові побратими стверджують, що під час шквального обстрілу терористами та російськими найманцями цього клаптика землі біля його ніг розірвався снаряд. Втрата – непоправна, сина з війни не дочекалися невтішна мати, друзі й кохана.
До мобілізації Андрій Ільїн працював на одному з підприємств Кременчука. Пам’ять про нього навічно залишиться в душах і серцях колег, земляків. Вічна слава Героям!
Ілона БОГАЧ
Журналіст
Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”
[1]