Щоразу, милуючись на ваговитий урожай, що достигає на кущах помідорів сорту Еліта, згадую крилатий вислів: “Як ви яхту назвете, так вона й попливе”. Через мої руки за роки пройшло багато різних сортів томатів, і, як виявилося, далеко не всі вони за своїми характеристиками відповідають тим гучним назвам, які їм подарували селекціонери. Але помідори Еліта своє претензійне ім’я без перебільшення “відпрацьовують” на всі сто відсотків! У перекладі з латинської “еліта” означає “кращий”, “добірний”. Що ж, влучнішу назву для цього сорту, про який я хочу розповісти читачам газети “Зоря Полтавщини”
і зокрема додатка “Сійся, родися!..”, не можна було б знайти…
Моє знайомство і багаторічна дружба із Елітою почалися з невеличкого яскравого пакетика з насінням, який мені в подарунок привезли родичі із далекої поїздки. Я з нетерпінням чекала весни, щоб випробувати подарунок, так би мовити, у польових умовах. Нарешті настав час висівати насіння.
Розсада порадувала – вона виросла міцна, сильна, розлога, одне слово, добірна. Незабаром настав час висаджувати її на грядку. Кущі Еліти повиростали невеликими, заввишки 30–40 см, але розлогими. Рясне цвітіння милувало око й обіцяло чималий урожай. Зав’язі було аж надто багато, й деякі кущі порозчахувалися від ваги плодів. Щоб такого не трапилося, потрібно вчасно підв’язувати рослини до кілків, бо елітний урожай потребує відповідної турботи.
Заявлена в характеристиці Еліти скоростиглість справді підтвердилася. Набагато раніше, ніж на кущах інших сортів, на Еліті зачервоніли смачні помідорчики. Щоправда, вага в них невелика, до 100 грамів, проте всі – одного розміру, як на підбір.
У сортових характеристиках було зазначено, що помідори сорту Еліта мають відмінні смакові властивості. І це справді так, причому смак у них доволі характерний, і його не можна сплутати з томатами “рядових” сортів. Їх, до речі, можна і консервувати, і сік із них відмінний виходить – не рідкий, як часто буває, а на диво густий і запашний. Його і в борщі добре додавати, і кетчупи домашні з нього годиться готувати.
Догляд за Елітою нескладний: пасинкування, як інші сорти, він не потребує. Кілька підживлень розчином курячого посліду (в розрахунку 1:20. – Ред.), знищення бур’янів на ділянці – от і вся робота. До речі, завдяки своїй скоростиглості він встигає відплодоносити до масового розповсюдження фітофторозу. Це значно зменшує кількість хімічних обробок, що, безперечно, тільки додає сорту “плюсів”.
Цього року Еліта теж порадувала дорідним урожаєм, і насіння вдалося зібрати у великій кількості. Тож можу поділитися ним з усіма бажаючими безкоштовно. Щоб отримати такий подарунок, потрібно написати мені листа, вклавши конверт із зворотною адресою. Я переконана: Еліта підтвердить свою назву в будь-якій області України. Тож пишіть: с. Смоляри, Старовижівський район, Волинська область, поштовий індекс – 44425.
Надія ЦИБЕНЬ,
городниця.
[1]