“Вирощую на городі руту і хочу більше знати про неї. Розкажіть, будь ласка, про цю рослину”.
К.П.ЗМІЄВЕЦЬ.
Рута запашна (Ruta graveolens L., російська назва – рута пахучая) – багаторічна напівкущова рослина. Стебло має прямостояче, гіллясте, яке іноді досягає метрової висоти. Нижні листки довгочерешкові, двічі- або тричіпірчастороздільні: зверху – темно-зелені, знизу – сірувато-зелені. Більшість листків залишаються зеленими і взимку. Суцвіття щиткоподібні. Цвіте рута запашна двічі на рік, починаючи з другого року культивування. У природних умовах росте в Криму. Розводять її в садках, на присадибних ділянках, на плантаціях як лікарську і декоративну рослину. Хоч рута вважається отруйною, її молоді листки в невеликій кількості (1–2 частинки листочка) здавна використовують для приготування салатів і м’ясних приправ.
Використовують молоді листки рути запашної, які заготовляють на початку цвітіння рослини. Збирають їх у гумових рукавичках, оскільки свіжий сік рослини може подразнювати шкіру й зумовити алергійну реакцію через 12–24 години.
У сировині виявлено летку олію (близько 0,3%), флавоноїди (близько 2,2%), рутин, фурокумарини, алкалоїди (близько 0,2%).
Препарати рути запашної застосовують у народній медицині як спазмолітичний, сечогінний, заспокійливий та жовчогінний засоби.
Для збудження апетиту, поліпшення травлення, зняття спазмів шлунку та кишечнику використовують препарати рути запашної у суміші із золототисячником звичайним, листками подорожника великого, листками і квітками алтеї лікарської у співвідношенні 1:2:3:3. Беруть столову ложку суміші, заливають склянкою окропу, настоюють 4 години. Рекомендують пити хворим по 100 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди. Такий настій вживають при гіпо- й анацидному гастриті. Курс лікування – 2–3 тижні.
При глибокому атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, ішемічній хворобі серця, вегетоневрозі, порушенні сну, нервовому виснаженні застосовують руту запашну в поєднанні з листками подорожника великого, травою вересу, звичайного, собачої кропиви серцевої, квітками глоду колючого, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1 : 2 : 3 : 2 : 3 : 2. Беруть 3 столові ложки суміші, заливають 2 склянками води, настоюють 10 хвилин. Хворі п’ють по 50 мл тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Використовують настій рути запашної. Для цього беруть чайну ложку подрібнених листків, заливають склянкою окропу і настоюють 10 хвилин. П’ють настій по 100–200 мл зранку і перед сном.
Для приготування спиртового розчину рути запашної беруть одну частину свіжих розім’ятих листків, заливають 6 частинами 40-процентного спирту, настоюють 10 діб. Розчин фільтрують і п’ють по 10 крапель на ложці води тричі на добу за 30 хвилин до їди.
[1]