Енергетичні прогнози на майбутню зиму не радують, адже російський монополіст “Газпром” веде відкритий шантаж щодо постачання “голубого палива” нашій державі. Доводиться економити усім і на всьому. Особливо непокоїть людей пропозиція уряду зменшити нормативну температуру в квартирах із нинішніх 18 до 16 градусів. До того ж різке подорожчання комунальних послуг, масова економія “голубого палива”, відключення гарячого водопостачання дають серйозний привід задуматися над ефективним утепленням власних домівок перед зимовими випробуваннями, а також ощадливим використанням таких тепер дорогих комунальних благ. Як нагрітися в таких умовах і при цьому зекономити енергоносії? Таке запитання ми поставили науковцям Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка. Наш співрозмовник – доцент кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики ПНТУ, кандидат технічних наук Богдан Федяй.
— Проблему “що робити, щоб вдома було тепло й комфортно і при цьому менше сплачувати за комунальні послуги” треба розглядати щонайменше в двох площинах – у площині самоорганізації щодо ощадливого і виваженого використання комунальних ресурсів, а також у площині застосування в побуті енергоефективних будівельних матеріалів, технологій, конструкцій та приладів.
Спершу ми повинні навчитися вимикати проточну воду під час гоління, чищення зубів, приймання душу (до речі, прийняти душ буде значно економнішим, ніж прийняти гарячу ванну), миття посуду, розморожування продуктів чи остужування гарячих страв тощо. Слід не забувати вимикати світло, не залишати техніку в режимі очікування, а вимикати її. Погодьтеся, багато хто, щоб випити одну чашку чаю, набирає повний чайник води і закип’ячує його. Хоча використовує лише частину гарячої води. Решту ви виллєте, бо пити вдруге закип’ячену воду шкідливо для здоров’я. Між іншим, це стосується не лише економії води, а й економії електроенергії чи газу. Але це все рівень нашої самоорганізації.
Щодо практичних заходів із енергозбереження в квартирах і будинках. Результати енергетичних аудитів, які проводилися фахівцями Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на об’єктах житлового фонду, громадських будівлях різного призначення, засвідчили, що в загальному тепловому балансі будівель через стіни втрачається близько 35 відсотків теплової енергії, через вікна і двері – 25, приблизно 25 втрачається через конструкцію дахового перекриття і 15 відсотків – через конструкцію підлоги. Тому заходи щодо заощадження тепла насамперед повинні передбачати теплову ізоляцію зовнішніх стін, герметизацію вікон і вхідних дверей. При цьому останнє повинно стосуватись також вікон і дверей на сходових клітинах у багатоквартирних будинках.
Стіни. Зовнішнє утеплення стін, дахового та підлогового перекриття будівлі сприятиме підвищенню температури внутрішнього повітря в приміщенні на 2–5 градусів у залежності від початкового технічного стану будівлі та обсягів проведеного утеплення. Якщо ж температуру повітря в приміщенні зберігати незмінною, то такий захід з утеплення забезпечить скорочення споживання теплової енергії в загальному тепловому балансі на 4–15 відсотків. У той же час треба розуміти, що ефективнішим є утеплення всього будинку, а не лише огороджувальних конструкцій окремої квартири.
Вікна. Заміна застарілих дерев’яних вікон на металопластикові (при умові, що останні встановлені якісно), з щонайменше двокамерним склопакетом, у більшості випадків вирішує проблему естетичного вигляду і усунення нещільностей у конструкції вікна. Останнє забезпечує зменшення витрат тепла на нагрівання інфільтрованого повітря – повітря, що надходить із вулиці до кімнати через щілини у конструкції вікна. Сучасні якісні дерев’яні вікна мають теплозахисні властивості не гірші, ніж металопластикові, проте наразі у більшості населення вибір все-таки за металопластиковими вікнами, оскільки вони значно дешевші, простіші у догляді й мають більший термін експлуатації. Заміна вікон, як правило, забезпечує економію теплової енергії на рівні 4–7 відсотків від початкового рівня. У той же час слід не забувати, що надмірна герметизація, притаманна металопластиковим вікнам, негативно впливає на якість повітря в кімнаті через погіршення повітрообміну. Встановлення металопластикових вікон повинно супроводжуватись обов’язковим влаштуванням примусової вентиляції приміщення та утепленням віконних відкосів. Нехтування цією вимогою або неякісне виконання утеплення разом із погіршенням вентиляції приміщення призводить до конденсації водяних парів на поверхні вікна та появи плісняви в місцях стику вікна та стіни. До речі, саме в цих місцях відбуваються найбільші тепловтрати.
Вхідні двері. Старі або неякісно встановлені вхідні двері також є причиною збільшених тепловтрат. Заміна застарілих вхідних дверей на сучасні – герметичні подвійні з утеплювачем – це захід, який дозволить зекономити до 3 відсотків теплової енергії у загальному тепловому балансі будинку. Якщо ж можливості замінити двері немає, то виходом із ситуації можуть бути різного роду синтетичні ущільнювачі, проте в такому випадку економія теплової енергії не перевищуватиме 1,5 відсотка.
Опалювальні прилади та система опалення. Проблема впровадження енергозберігаючих заходів за допомогою заміни опалювальних приладів або модернізації існуючої системи опалення потребує обов’язкового залучення фахівців відповідної кваліфікації і не може бути вирішена споживачем самотужки. Нам, фахівцям ПНТУ імені Юрія Кондратюка, неодноразово доводилось вирішувати проблеми налагодження та підвищення ефективності роботи систем опалення. При цьому ми маємо безліч прикладів, коли від самовільної реконструкції системи опалення в квартирі або внаслідок втручання в роботу теплового вузла будинку страждала не окрема квартира, а цілий будинок або навіть кілька будинків. Наприклад, одним із поширених інженерних заходів є встановлення на опалювальних приладах (радіаторах, конвекторах) термостатів. Термостат – це прилад, який підтримує сталою температуру повітря в кімнаті за рахунок зміни тепловіддачі вашого приладу в залежності від зовнішніх умов. Тобто, якщо вдень сонце пригріває і в приміщенні стає тепліше, то термостат зменшить тепловіддачу вашого радіатора. Цим самим він запобігає перегріванню приміщення і як наслідок – марним витратам теплової енергії. Такі термостати бажано застосовувати з біметалічними опалювальними приладами (з чавунними їхня робота в більшості випадків малоефективна). Їхнє впровадження потребує модернізації всієї системи опалення будинку, а в деяких випадках – і системи теплопостачання. Якщо цього не зробити, відбувається гідравлічне розрегулювання системи. Саме гідравлічне розрегулювання є причиною того, що взимку можна спостерігати, коли в одному з під’їздів житлового будинку всі вікна щільно закриті, а в іншому настільки тепло, що кватирки відкриті.
З огляду на це як заходи, що не зашкодять роботі системи опалення і можуть бути реалізовані споживачем самостійно, хочу порекомендувати таке. Під час опалювального сезону споживачеві необхідно слідкувати за тим, щоб опалювальні прилади нічого не закривало, як-то декоративні щити, меблі, штори, оскільки в іншому випадку помешкання недоотримуватиме від опалювального приладу близько 15 відсотків теплової енергії. Перед початком опалювального сезону видаляйте з поверхні опалювального приладу бруд і пил, оскільки вони погіршують тепловіддачу приладу в середньому на 3–5 відсотків.
Щодо встановлення віддзеркалюючого екрана за опалювальним приладом, то такий захід збільшує тепловіддачу приладу на 1,5–3 відсотки при умові постійного видалення пилу з його поверхні. Звертаю увагу: якщо пил не видаляти, то ефект від встановлення екрана нівелюється, оскільки теплова енергія не віддзеркалюватиметься в приміщення, а навпаки – поглинатиметься пилом. Як екран можна використовувати пінофол (спінену основу з одностороннім фольгуванням), звичайну фольгу або пофарбований серебрянкою лист фанери. Загальний потенціал до енергозбереження в системі опалення житлових будинків становить близько 10–15 відсотків, але, повторюсь, це залежить від початкового стану системи та базового рівня теплоспоживання.
Не слід забувати і про теплоізоляцію трубопроводів системи теплопостачання, прокладених у неопалюваних приміщеннях. Це дає близько 2–3 відсотків економії теплової енергії. Реалізація усіх перелічених заходів по збереженню тепла дозволить споживачеві заощадити близько 30 відсотків теплової енергії.
Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”
[1]