НА ПОЛТАВЩИНІ розпочався сезон полювання на пернату дичину. Згідно зі статтею 19 Закону України “Про мисливське господарство і полювання” на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім окремих видів) полювання проходить у серпні–грудні; на гусок – у серпні–січні, на перепела – у серпні–листопаді.
Найбільш простий і масовий вид полювання, доступний любителям такого дозвілля, – на пернату дичину і хутряного звіра (цей вид полювання розпочинається з жовтня). Конкретні дати встановлюються користувачами угідь. З 9 серпня громадяни можуть виходити на полювання на пернату дичину, маючи такі документи: державне посвідчення мисливця; щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату держмита; дійсний (не прострочений) дозвіл на зброю; паспорт на мисливського собаку; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія чи відстрільна картка), повідомили в обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР).
– Така картка реалізується користувачами мисливських угідь, – відзначає голова президії обласної організації УТМР Костянтин Боровик. – Тобто, де мисливець полює, там користувач реалізує такі картки. Вартість карток у кожному районі різна, залежить від витрат, які несе мисливське господарство. Це визначено законом. У наших угіддях середня вартість мисливської картки – 250 гривень на весь сезон. Є норми відстрілу дичини на одного мисливця на день полювання, яких необхідно дотримуватись. Середня вартість одноразової картки – 65 гривень.
При полюванні на парнокопитних встановлені інші правила, є ліміт на кожного мисливця, ліцензія на відстріл кабана коштує 600 гривень, косулі – 200. Придбавши ліцензії, група мисливців вирушає на полювання з єгерем, проходить інструктаж, потім сплачує за послуги і за добутого звіра. Кожний трофей реєструється в картці.
– Чи є особливості у цьогорічного сезону полювання? Зараз “гуляє” багато зброї, значна небезпека лісових пожеж…
– Так, зброя особливо непокоїть. На виконання розпоряджень Президента України, голови обласної ради поставлене завдання перед єгерською службою: не тільки в період відкриття полювання, а й протягом усього року посилено охороняти мисливські угіддя. Не лише для відстеження порушників природоохоронного законодавства, які незаконно полюють на звірів і птахів, а й для обстеження угідь з метою виявлення сторонніх осіб, предметів, захованої зброї тощо. В кожному районі області створені такі бригади з єгерів, представників громадськості – первинних мисливських організацій. Слава Богу, поки що нештатних ситуацій не було. Під час проведення полювання здійснюється суворий контроль за мисливцями, які мають зброю. Нині зафіксований п’ятий – найвищий – рівень пожежної небезпеки, але полювання на пернату дичину, насамперед качок, проводиться не в лісах, а на водоймах, болотах. Усе одно ми серйозно ставимо це питання перед районними господарствами, а ті – перед мисливцями, щоб не розводили багаття, які можуть потім бути причиною виникнення пожежі, а покидаючи місце, обов’язково заливали водою кострище, тобто дотримувалися всіх правил техніки безпеки при поводженні з вогнем. Така інформація доводиться до кожного, хто виходить на полювання. Тут ми діємо спільно з працівниками лісового господарства. Взагалі це питання навіть не виховання, а міри відповідальності. Якби хоч одна людина, винна в підпалі природних ресурсів, була притягнута до серйозної відповідальності, іншим це було б уроком. Весною трапився випадок у Козельщинському районі – затримано людину, яка підпалила луки. Триває суд. Усі, хто ставиться до природи зі споживацькою позицією, діє за принципом: після мене хоч потоп, мають нести за це відповідальність.
Передбачені санкції й за недотримання правил полювання. Складаються протоколи про адміністративні порушення, які передаються відповідним органам – міліції, суду, управлінню лісового та мисливського господарства і його структурам на місцях. Щороку складають 150–180 протоколів. Покарання винним визначають уповноважені державні органи. Переважно це штрафи, записи у мисливські документи, попередження. За незаконне добування трофеїв може бути застосоване вилучення знарядь полювання, у тому числі рушниці чи автомашини. За печальною статистикою, близько 10 відсотків мисливців – браконьєри. Скажімо, нещодавно в Кобеляцькому районі затримали людей, які з машини незаконно відстрілювали диких кабанів. Матеріали передали правоохоронцям.
Обласна організація УТМР нині об’єднує 8 тисяч членів. На початку року їх було близько 11 тисяч. Через невизначеність із проведенням полювання – дехто думав, що його можуть відмінити, – членські внески сплатило менше людей. Багато мисливців – членів товариства – отримують повістки в армію чи вже мобілізовані, у тому числі більше 10 штатних працівників галузі – єгерів. А загалом мисливську зброю в області мають більше 30 тисяч людей.
Мисливська галузь, відзначає Костянтин Боровик, дуже вразлива, залежить від впливу суміжних – сільського, лісового, водного господарства, нафтогазового комплексу, екології… Інтенсивне ведення агровиробництва, обробка полів гербіцидами, спалення пожнивних решток, незаконна вирубка лісів завдають шкоду звірині й птаству, вони гинуть і під колесами комбайнів. Якщо ж застосовувати обробку полів від середини до країв, живність встигне втекти від агрегата… Міліють річки, висихають ставки і болота через спеку і через діяльність людей, які на свій розсуд спускають воду. Диким птахам ніде гніздуватися, і корму їм не вистачає. Активісти УТМР радять любителям природи зберігати тишу в місцях розмноження водоплавних птахів, не знищувати яєць, гнізд. Взагалі потрібно на обласному рівні зібрати представників усіх структур, які використовують природні ресурси, і виробити спільний план природоохоронних дій.
У 2012 році в усі райони області було завезено більше 4 тисяч голів качок, у нинішньому на територіях Великобагачанського району випустили 150 каченят, Полтавського – 120. Такий підхід допомагає у відтворенні, підгодівлі фауни. За оцінкою фахівців, мисливці добувають у сезон близько 30 відсотків від загальної кількості пернатої дичини, близько 20 – кабанів, 10 – косуль, 3 відсотки – оленів і лосів.
– Хочу побажати мисливцям ні пуху ні пера, гарного спілкування з природою, уважного ставлення до неї, – наголосив на завершення Костянтин Боровик. – І пам’ятаймо про техніку безпеки, яку не можна зневажати.
Ганна ЯЛОВЕГІНА
“Зоря Полтавщини”
[1]