Дитячі візочки все частіше стають головним атрибутом масових свят. Це приносить радість не тільки малечі, а і їхнім батькам, бабусям, дідусям. Цього року парад візочків у Кременчуці провели вп’яте. Захід набуває неабиякої популярності, у нього все більше шанувальників і учасників.
А от у Комсомольську аналогічне свято ще не має таких масштабів, але також є досить креативним. Організаторами дійства виступає подружжя Наталії та Сергія Клімових при підтримці відділу у справах сім’ї та молоді міськвиконкому, корпорації краси і здоров’я “TianDe”. Днями у місті пройшов традиційний конкурс “Карнавал візочків”. Головним партнером родинного свята став Благодійний фонд Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, засновниками якого є народний депутат України Костянтин Жеваго та голова правління ВАТ “Полтавський ГЗК”, депутат обласної ради Віктор Лотоус.
Для участі у параді зареєструвалося 19 “екіпажів”. Учасники конкурсу пройшли святковою ходою до Парку культури та відпочинку. Головне дійство відбулося на відкритій сцені міського парку. Тут конкурсантів зустріли веселі мультиплікаційні герої, з якими вони провели фотосесію. Учасники “Карнавалу візочків” продемонстрували глядачам здійснені наяву фантазії – чудові перевтілення звичайних колясок на яскраві моделі квітки, хмаринки, пожежної машини, повітряної кулі…
Старання батьків були гідно оцінені членами журі, які визначили переможців у 11 номінаціях. Усі вони отримали дипломи, подарунки та грошові сертифікати, інші учасники – заохочувальні призи.
Крім того, відділом у справах сім’ї та молоді виконкому міської ради окремо було відзначено наймолодшу сім’ю – родину Макляків, яку нагороджено дипломом та грошовим чеком з правом відвідування ресторану. Також спеціальну нагороду отримала наймолодша учасниця конкурсу – Вероніка Шерстюкова, котрій у день проведення свята виповнилося 2 місяці.
Свято було справді родинним і цікавим. Воно не тільки дарувало позитивні емоції учасникам, а й значно підвищувало престиж сім’ї з дітьми, що нині є досить актуально.
Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”
[1]