15 червня на 72-му році життя після важкої хвороби пішов за вічну межу депутат обласної ради ІІІ–VІ скликань, колишній генеральний директор Полтавської дирекції ВАТ “Укртелеком” Микола Дмитрович Безима. Не стало доброї, мудрої, чуйної людини, надійного товариша і щирого сина Полтавського краю.
Микола Безима народився 10 липня 1942 року в селі Олександрівка Друга Козельщинського району. Як і всі сільські діти повоєнної пори, рано пізнав нелегку селянську працю, а трудову діяльність розпочав у 1960 році слюсарем монтажної дільниці тресту “Южтеплоенергомонтаж” у місті Києві.
Микола Дмитрович пройшов славний трудовий шлях. Після звільнення зі служби в армії у 1964 році він працював монтером телеграфної дільниці Кременчуцького міського вузла зв’язку, очолював профспілковий комітет цього підприємства. У 1977 році закінчив Московську академію праці, був на партійній роботі, заступником генерального директора ВО “Вагонобудування”, начальником Кременчуцького і Дніпродзержинського (Дніпропетровська область) міських вузлів зв’язку. Із 1997 по 2007 роки – генеральний директор Полтавської дирекції ВАТ “Укртелеком”. Із 2007 року продовжував трудову й активну громадську діяльність.
Микола Дмитрович Безима обирався депутатом обласної ради чотирьох скликань. Таку високу довіру земляків – мешканців Козельщинського району – він прагнув виправдати конкретними справами, спрямованими на поліпшення життя людей, які вручили йому депутатський мандат. До нього зверталися сотні виборців зі своїми проблемами, болями і жалями – кожному прагнув допомогти, піти назустріч, надати матеріальну й моральну підтримку. Неоціненний вклад Миколи Дмитровича Безими у соціально-економічний розвиток районної територіальної громади. Тож цілком заслужено йому було присвоєно звання “Почесний громадянин Козельщинського краю”.
За вагомі трудові звершення, активну громадську роботу Микола Дмитрович Безима був удостоєний почесного звання “Заслужений працівник сфери послуг України”, ордена Знак Пошани, Почесних грамот Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, багатьох відомчих, обласних відзнак.
Світла пам’ять про Миколу Дмитровича Безиму назавжди залишиться у серцях тих, кому випало працювати і знати цю добру й мужню людину, вдумливого керівника і надійного товариша.
Схиляємо голови у скорботі, висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного. Нехай Господь прийме його у Царстві Небеснім, а рідна полтавська земля буде йому пухом.
Бугайчук В.М., Ворона П.В., Пругло О.Є., Марченко В.О., Микійчук В.П., Товстий Р.І., Чабановський Р.О., Ануфрієв Р.А., Берегова Н.М., Біленький О.В., Білоног П.А., Бульба С.С., Бульбаха Ю.І., Васильченко В.Д., Головкін О.В., Городницький М.І., Гопей І.О., Григоренко О.М., Гринь Г.Ф., Гришко В.В., Глухов М.В., Гусєв М.В., Данилейко М.І., Дорохіна Т.К., Дудка В.Ф., Дудка І.А., Ісаєв М.В., Ждан В.М., Жениленко М.В., Змієвець С.О., Зозуля М.Ф.,
Кірєєв Ю.В., Клочко І.О., Коваленко О.А., Ковтун П.М., Кожемяко С.Д., Конюшенко В.Ю., Корчуков В.О., Кравченко В.А., Кудацький О.М., Кузнецов Ю.В., Леготкін Г.І., Литвиненко О.І., Лотоус В.В., Ляпаненко М.І., Марченко Ю.Б., Матковський А.В., Міщенко О.Ю., Момот І.М., Морозов Г.Ф., Ніконов С.А., Паламарчук В.Г., Перець І.М., Перець Л.М., Петровський В.М., Пожечевський В.О., Полієвець О.В., Приходько В.І., Пушко І.П., Салімон В.Б., Самойленко О.Д., Соболевська Л.М., Сокіл А.О., Стасовський В.І., Удовіченко О.В., Харсіка А.Т., Хоменко М.В., Цомартов Ю.М., Чепурна Н.В., Черепов В.І., Чикриж Г.І., Чичкало Б.В., Шадчнєв В.М., Шаповал В.Ф., Шапошніченко В.М., Шуст І.М., Щербак А.М., Юрченко В.М.
[1]