Хоча сьогодні полтавський аеропорт уже не виконує тих стратегічних завдань і не має того пасажиропотоку, як ще 20–40 років тому, проте, на відміну від багатьох подібних за призначенням аеропортів в Україні, яких уже просто не існує, зберіг кадри та основні засоби для повноцінного функціонування.
А першу повітряну станцію в Полтаві почали будувати ще у 1923 році біля села Рибці. До речі, за народні гроші. Тоді полтавці зібрали 61 тисячу карбованців. До травня 1924 року основні роботи по спорудженню були виконані. Станція значилася вузловою, її обслуговували 5 осіб. 25 травня 1924 року з Харкова вилетів літак “Дорньє-Комета”, через годину він приземлився на аеродромі повітряної станції у Полтаві, потім узяв курс на Київ. Це був перший пробний рейс. Наступного дня відкрився ще один рейс – Харків–Одеса, через Полтаву. Так починалась повітряна історія Полтавщини.
В 1931 році тут уперше в Україні була створена авіабаза сільського та лісового господарства – “Сільгоспавіація”. А з 1933 року з аеропорту почали доставляти пошту в райцентри області.
У 1949 році аеропорт “Полтава” перебазували на майданчик, де він знаходиться й нині. Тоді почалася нова історія аеропорту: від службових землянок, щитових будинків до потужного аеропортового комплексу. Ветеран авіапідприємства Степан Козуб, який у колектив полтавського аеропорту прийшов у 1964 році й весь трудовий вік віддав цій роботі, згадує, як він та його колеги освоювали не тільки небо, а й нову авіатехніку, будували нові приміщення, перебудовували грунтову злітно-посадкову смугу на нову – з твердим покриттям. Пригадує, як полтавські пілоти літали в Казахстан, Узбекистан, Прибалтику, Білорусь… “Свого часу я нараховував 60 рейсів на добу, які здійснювалися з нашого аеропорту, – наголошує з гордістю за минуле ветеран. – Ви навіть не уявляєте, скільки тут було людей, яка кількість пасажирів відлітала-прилітала… Гуділо, мов у вулику”.
У 1972 році з аеропорту було відправлено 135 тисяч пасажирів, 24 тонни пошти і 1900 тонн вантажу. Через 10 років завершено будівництво аеровокзалу на 400 пасажирів за годину. І в 1990 році з аеропорту було відправлено 145 тисяч пасажирів, 79 тонн пошти і 3717 тонн вантажу. Це був, на жаль, останній знаковий рік для колективу аеропорту “Полтава”. Бо вже з 1991 року почалось різке зменшення пасажиропотоку через Полтаву, як в цілому почала занепадати уся вітчизняна
авіація.
У 2002 році полтавський аеропорт, як і решту аеропортів України, передано у власність територіальних громад. На той час і територія, і основна будівля аеропорту уже мала жалюгідний вигляд. Протягом останнього десятиліття за кошти обласного бюджету утримували підприємство, вдалося зберегти інфраструктуру, відремонтувати приміщення. Нині, як розповів генеральний директор ПОКП “Аеропорт-Полтава” Олексій Дунай, підприємство має усі необхідні дозволи і сертифікати в галузі авіаційної діяльності, в тому числі авіаційної безпеки, сертифікована злітно-посадкова смуга. Тепер тут виконуються польоти бізнес-авіації, тобто здійснюються чартерні рейси, і навчальної авіації. Уже четвертий рік поспіль на полтавському аеродромі проводять тренувально-навчальні польоти слухачі Кіровоградської льотної академії. (Якщо хтось із полтавців звертав увагу на часті кружляння над містом, в тому числі й уночі, невеликих літаків, то це і є саме тренувальні польоти курсантів). На території аеродрому також базуються літаки двох приватних авіакомпаній. “Авіація безпосередньо залежить від економічної ситуації в країні, – говорить Олексій Дунай. – Тільки-но наші люди почнуть краще і заможніше жити, транспортна авіація одразу почне відроджуватися. На нашому підприємстві вдалося зберегти базу, аеровокзальний комплекс, техніку, приміщення, будівлі, які безпосередньо забезпечують виконання польотів. При наявності економічних потреб та фінансових можливостей аеропорт можна ефективно використовувати як стратегічний об’єкт. Хочеться, щоб такий час нарешті настав”, – підсумував генеральний директор аеропорту “Полтава”.
У рамках святкування ювілею на підприємстві відбулася зустріч нинішніх працівників та ветеранів. Колектив привітали заступник голови обласної ради Володимир Микійчук, директор департаменту інфраструктури та туризму облдержадміністрації Сергій Марчишинець. Вони вручили відзнаки обласної ради та облдержадміністрації. Господарів та гостей свята вітав пісенно-танцювальний ансамбль обласної філармонії “Полтава”. А потім ветерани у дружній атмосфері згадували славні часи аеропорту “Полтава”, і кожний бажав, щоб добрі часи для аеропорту повернулися.
Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”
[1]