Як ми вже інформували наших читачів, у спорткомплексі “Розсошенці” Полтавського району пройшов обласний фестиваль родин із такою назвою. Зараз, як і обіцяли, – докладніше про змагання й учасників.
Татусі-“тягачі”
На обласний тур зібралися переможці міських і районних етапів фестивалю з різних куточків Полтавщини. Загалом 14 сімейних команд – батько, мама і дитина віком до 10 років. Бали нараховувалися окремо родинам із хлопчиками і з дівчатками. Були й розминка з досвідченим інструктором, і привітання від дитячих хореографічних колективів. Змагалися сім’ї-учасниці у проходженні п’яти конкурсів-естафет. Виконувати все треба було швидко, уважно і без помилок. Завдання різні – пролізти в “тунелі”, провести м’ячик між кеглями і, не поваливши жодної, влучити в ціль, “зібрати урожай”, вправлятися з обручами, скакалками… На різних етапах бігали або всією командою разом, узявшись за руки (тоді роль “тягачів” виконували дужі татусі), або окремо мами чи діти. На обличчях з’являлися сльози розчарування або радість від вдалого виступу…
Та головне – не перемога, а участь, відчуття єдиної команди, згуртованість сімей, активний відпочинок і гарний настрій – переконані члени спортивних родин.
[1]Родина Беззубів із Миргорода.
– Ми приїхали з Миргорода, – розповідає Роман Беззуб, глава однієї з сімей-учасниць. – З дружиною Людмилою і донькою Катею зайняли третє місце на таких “веселих стартах” серед шкіл міста, донька була дуже задоволена. Тепер виступаємо на обласних змаганнях, уперше. Працюємо в філії “Полтаваобленерго”, брали участь у спартакіадах підприємства. Я граю у волейбол, футбол, виступав за місто і район. Донька займається в школі естетичного виховання, плануємо віддати її і в спортивну секцію, як підросте. Їй лише 7 років, хотіла б навчитися прийомам карате, а там беруть з більш старшого віку. Так що спортивні успіхи – попереду.
Усе – заради дитини
Родина полтавців Бережних – батьки Максим, Руслана і третьокласниця Парасковія, учениця 31-ї школи, – посіла друге місце в міському турі. Взяли участь уперше – й опинилися в призерах. Причому не готувалися, раніше навіть не знали про змагання спортивних родин.
[2]Родина полтавців Бережних.
– Донька поставила нас перед фактом, прийшла зі школи й розповіла, що ми повинні сім’єю взяти участь, представити її школу. Ми з радістю погодилися, – каже Максим. – Це ще один привід зблизитися зі своєю дитиною, показати, що разом можна добиватися успіху. Донька відчуває свою відповідальність за спільний виступ. Дівчинка старалася, була зібраною, можливо, не все вдавалося, все-таки рівень обласних змагань – високий, але якщо щось не виходить, це теж життєвий урок. Враження від фестивалю у нас прекрасні.
Ця родина – спортивно-танцювальна. Батько – футболіст, грає за любительські команди обласного центру і Полтавського району. Мама багато років займалася народними танцями, донька відвідує секцію плавання у ДЮСШ №3 “Дельфін”. Є ще молодший хлопчик. Родина віддає перевагу здоровому способу життя, активному відпочинку.
Інна, Віталій і восьмирічний Владик Скляри з Комсомольська – теж люди спортивні й загартовані. Дебютували на обласних змаганнях й одразу – перше місце. До речі, за жеребом вони першими розпочинали естафети, лідерами й залишилися. Кажуть, налаштовували себе на перемогу. Тато – підприємець, мама працює тренером з плавання у місцевій спортивній школі №2, до занять спортом залучила й сина. Владик каже, що плавати любить, у Полтаві на фестивалі виступати цікаво. Найбільше сподобалися естафета з “тунелем” і вправи з м’ячем.
– Чи стане син у подальшому тренером або вчителем фізкультури – побачимо, але зараз уже можна сказати, що плаває він дуже добре, посів друге місце в області у своїй віковій категорії, – розповідає Інна Скляр. – Ми звикли займатися спортом, активно відпочивати, часто буваємо на природі, їздимо також із моїми учнями на змагання, на нашу базу на морі, на літні збори. За 30 кілометрів від нашого міста є табір “Горизонт”, де проводять канікули юні спортсмени Комсомольська. Спорт для нас – усе! Ви ж бачите, у нас і форма з назвою нашого міста. У цій формі й на інші змагання їздимо.
– Як ви вважаєте, такі фестивалі, сімейні спартакіади корисні для батьків, дітей, вони справді зближують?
– Звичайно, дуже зближують, є позитив, драйв, насамперед для дітей, – переконана Інна. – На мою думку, потрібно проводити й інші, різноманітні, цікаві дітям змагання, скажімо, День Нептуна на пляжі влітку, і зробити це також традиційним.
– Що б ви, як професійний тренер, як мама, порадили батькам – чи варто віддавати дітей у спортивні секції?
– Це потрібно, бо спорт загартовує, розвиває. Хочу запросити займатися плаванням, цей вид спорту – нетравматичний, він дисциплінує, при ньому працюють різні групи м’язів.
– Завдяки таким змаганням, як ці, стаємо ближчими, дружнішими, краще розуміємо одне одного, – додає Віталій Скляр. – Також це дає можливість тримати себе в формі – ранкова пробіжка, штанга, навіть мотоцикл, у кого що. Я люблю швидкість. Мопед думаємо придбати, у мене є більший, синові купимо менший, будемо разом кататися по лісу, по пісках. Це добре – щось спробувати, чогось навчитися…
Полтавці Вовчики – Валентина, Сергій і Даша, учениця 34-ї школи, – кажуть, що для них спорт – на першому місці.
– Давно знали про цей фестиваль і планували: як підросте наша дитина – візьмемо участь. Свого часу я дуже хотіла поступити у спортивний технікум, це була моя мрія, та батьки відрадили, – зізнається мама Валя. – Закінчила інститут зв’язку, працювала в “Укртелекомі”. Зараз у декретній відпустці, маємо ще й молодшу дівчинку Машу. Тато наш – автомаляр, ми професійно не пов’язані зі спортом, просто любителі. Торік теж брали участь в обласному турнірі “Мама, тато, я…” і були в числі переможців.
– Замолоду ми з Валентиною займалися спортом, і в шкільні, і в студентські роки, – каже Сергій. – Я – хокеєм, дружина – легкою атлетикою. Які батьки, такі й діти, донька пішла нашою стежкою – спортсменка, відвідує басейн, танцювальну студію, захопилася фігурним катанням. Вона, власне, і привела нас на цей фестиваль. Дитина зацікавилася, захотіла виступити – ми з дорогою душею підтримали. Все це – заради дитини. Прагнули перемоги, чого зрештою й досягли.
Фестиваль гуртує родини
Гарний настрій, здорове суперництво, взаємопідтримка в сім’ї – головне для успішного виступу, впевнені фізкультурники.
– Переконаний, що ваші сім’ї після цих змагань стануть ще згуртованішими, дружнішими, – зазначив, вітаючи учасників, голова обласної організації ФСТ “Колос” Анатолій Головань. – Хочу подякувати батькам за активну позицію, за те, що власним прикладом пропагують здоровий спосіб життя і прилучають до цього підростаюче покоління. І дітям – за те, що залюбки беруть участь у турнірі, всебічно розвиваються, прагнуть успіху. Бажаю всім здоров’я, щастя, оптимізму, порозуміння в сім’ях, любові до своєї малої батьківщини і до спільної Вітчизни, яка зветься Україною.
– Одинадцятий раз проводимо обласний фестиваль спортивних сімей, – наголосила директор обласного Центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Людмила Калаптуровська. – Його переможці поїдуть у липні в Київ на всеукраїнський фінал. Наш фестиваль покликаний не тільки звернути увагу на необхідність фізичного виховання і розвитку, а й згуртувати родини.
Організаторами фестивалю виступили обласна рада, управління з питань фізичної культури і спорту ОДА, обласний Центр “Спорт для всіх”.
Серед команд із дівчатами перемогу здобула родина Вовчиків із обласного центру, друге місце зайняли Герасименки із Кобеляк, третє – кременчужани Письменні. У сімейних тріо із хлопцями найкращими стали Скляри з Комсомольська, “срібло” й тут за кобелячанами – родиною Ломакових (до речі, у цьому районі сильні спортивні традиції), “бронзу” виборола сім’я Тютюнників із Гребінки. Перемогу в загальнокомандному заліку святкувала родина Вовчиків, яка представить сімейний спорт Полтавської області на державному рівні. Всі учасники й переможці отримали призи та відзнаки.
Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[3]