- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Як уникнути помилок при догляді за квітами

Вирощувати квітучі рослини – цікава і вдячна справа, бо за правильного догляду в результаті отримуєш прекрасний квітник, створений своїми руками. Проте іноді невелика, на перший погляд, помилка може перекреслити всю багатомісячну роботу. Тож хотілося б розповісти всім, хто цікавиться квітникарством, чого робити не можна.
Помилка 1. Не можна допускати загущення сіянців одно- й багаторічних рослин, висіяних у березні. Це призводить до витягування розсади і підвищення ризику ураження її небезпечними вірусними захворюваннями, зокрема “чорною ніжкою”. Щоб не допустити цього, треба сіяти негусто, а як тільки з’являться сіянці, по можливості прорідити їх, видаляючи найслабкіші. До речі, з метою захисту від “чорної ніжки” насіння петунії, чорнобривця, духмяного тютюну, вербени, сальвії та інших культур потрібно висівати на добре прожарений пісок і присипати спочатку ним, а вже потім – земляним субстратом.
Помилка 2. Підживлення рослин, уражених “чорною ніжкою”, розчином коров’яку. Сіянці, які вдалося врятувати від цієї напасті, слід підживлювати тільки мінеральними добривами.
Помилка 3. Розмноження півоній навесні діленням кореневища. В різних джерелах можна зустріти пораду розмножувати цю рослину саме навесні. Проте багато квітникарів-початківців скаржаться на те, що більша частина таких “діток” не приживається. Вся справа – в часові ділення і розсаджування. Треба вгадати момент між тим, як розмерзнеться грунт на глибині розміщення бульб, і днем, що передує початку росту підземних бруньок. Зробити це важко навіть досвідченому квітникарю. Тож я радила б віддавати перевагу літньому (наприкінці травня, після цвітіння) або осінньому розсаджуванню півоній.
Помилка 4. Пересаджування старих багаторічників без попереднього омолоджування. Якщо вам “у спадок” від сусідів по дачі дістався старий кущ півонії, не поспішайте вкинути його в землю без омолоджування, бо він навряд чи “на схилі літ” перенесе такий стрес. Рослині в цьому допоможе омолоджування. З цією метою кореневище треба добре полити, а потім руками розібрати його, відокремлюючи старі частини від молодих відростків. На садіння треба залишати тільки сильні, з двома-трьома бруньками й розвиненими коренями. Решту ж потрібно вибракувати – толку з них все одно не буде. Якщо сорт, який вам дістався, цінний, можна висадити на дорощування в шкілку чи горщики й дрібніші “дітки”. До речі, так розмножувати можна й решту старих багаторічних кущів декоративних культур.
Помилка 5. Після розкриття зимуючих багаторічників старий прошарок мульчі залишається на місці. В результаті рослина може загинути від так званої “фізіологічної посухи” – через те, що її “ноги”, тобто корені, відтаюють під мульчею дуже повільно, а теплі сонячні промені пригрівають наземну частину рослин. Внаслідок цього бруньки, що починають інтенсивно рости, витягують із рослин всі соки, а корені, які ще знаходяться у “крижаному полоні”, не поповнюють їх запас у вегетативних частинах. Тож потрібно вгадати час і не лише розкрити наземну частину кущів, а й тимчасово прибрати з-під них мульчу. Після відтавання стару мульчу можна повернути назад або ж замінити її свіжою. До речі, не забудьте повністю розкрити іриси: сонце, що обігріватиме землю, знищуватиме в ній бактерії, які викликають кореневу гниль – небезпечну загрозу для цієї культури.
Помилка 6. Висівання насіння примули у квітні без попередньої стратифікації. Якщо так зробити, сходів можна взагалі не діждатися. За два місяці до висіву його потрібно закласти в морозильну камеру і залишати там перед сівбою. Якщо ви цього завчасно не зробили, то краще посадіть уже готову розсаду, купивши її на базарі.
Помилка 7. Не можна залишати клематиси розкритими. Ця культура не переносить перегріву, що неминучий у травні. Тож після повного розкриття кущів і підживлення прикореневу зону обов’язково треба замульчувати тирсою чи перегноєм. До речі, це забезпечить ще й додаткове підживлення кущів.
Помилка 8. Підвищена вологість у приміщенні, де дорощуються бульбоцибулини гладіолусів, монтбреції. Це провокує розповсюдження гнилей та інших інфекцій. Тож не можна допускати, щоб вологість перевищувала показник 60 відсотків. Краще, щоб повітря було трохи пересушеним, аніж навпаки. Всю потрібну вологу бульбоцибулини потім візьмуть із грунту.

Валентина ШАПОВАЛ
Квітникарка

Print Friendly, PDF & Email [1]