–Більшість із нас – інфіковані. Туберкульозна паличка лише чекає сприятливого моменту, – стверджує завідувач диспансерного відділення обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Михайло Ільченко. За його словами, у 2013 році в області нарешті зафіксовано незначне змешення кількості вперше виявлених випадків туберкульозу: 879 проти 889 у попередньому році. За цим показником Полтавщина перебуває приблизно у середині рейтингу областей України.
– Михайле Миколайовичу, як відбувається інфікування і які симптоми туберкульозу?
– Збудник туберкульозу передається як через людину, так і через тварин, особливо через велику рогату худобу, а також (значно рідше) через птахів. Мікобактерії можуть виділятись під час кашлю з харканням, слиною, а також під час співу, розмови; рідше – з калом чи сечею при позалегеневих формах туберкульозу. Мікобактерії дуже живучі у зовнішньому середовищі. Потрапивши в повітря, вони можуть утримуватись у завислому стані до 5 годин. У 90 відсотках випадків зараження відбувається повітряним шляхом, значно рідше – через продукти або контакти. Туберкульозна паличка може уражувати всі органи і системи людського організму: легені, бронхи, нирки, кишечник, кістки, серце, слизові оболонки. Найнебезпечнішими є хворі з легеневими формами туберкульозу: за добу вони можуть виділяти понад мільярд мікобактерій. Проте більшість людей мають велику опірність до туберкульозу, зумовлену комплексом вроджених і набутих механізмів захисту, рівнем імунітету.
Туберкульоз часто протікає безсимптомно: людина нічого не відчуває і навіть не кашляє, лише, скажімо, втрачає вагу. І схуднення відбувається не через дієти, які так полюбляють жінки, а саме через хворобу. Кашель, природний для курця, також може спричинити не паління, а хвороба. Курять зараз, на жаль, і чоловіки, і жінки. Слабкість? Її можна виправдати великим навантаженням на роботі, нестачею сну. Мовляв, відпочину, і все мине. Якщо це – туберкульоз, не мине.
Безпідставний кашель, що не припиняється протягом 2–3 тижнів, повинен насторожити: необхідно звернутися до сімейного лікаря за направленням на наліз мокротиння чи флюорографічне обстеження. Насторогу мають також викликати несподівана втрата ваги, поява слабкості, пітливості, особливо вночі.
Якщо недугу виявити вчасно, за шість місяців людина може стати абсолютно здоровою. Своєчасно – для кожної людини поняття індивідуальне. Швидкий прогрес туберкульозу можливий лише у людей із супутніми захворюваннями: цукровим діабетом, виразковою хворобою, вживанням алкоголю, наркотиків. В Україні флюорографічне обстеження проводиться раз на два роки, для деяких категорій працівників, як то вчителі, лікарі, – щорічно.
– Наскільки небезпечно заразитися від тварин?
– Корів з туберкульозом у області немає, бо худоба обстежується вчасно, має відповідні документи (паспорти). Про те, що на стихійних ринках не можна купувати продукти, зокрема молочні, фахівці повторюють постійно. Та люди купують. Мовляв, я цю жіночку знаю вже 10 років, вона молоко у наш двір возить давно, всі п’ємо і нічого. Можливо, все в порядку саме тому, що імунітет у покупців достатній? Адже епідеміологи стверджують: щоб молоко від хворої корови стало безпечним, його треба кип’ятити 25 хвилин, бо туберкульозна паличка є дуже стійкою. Якщо, скажімо, з молока хворої корови зробити твердий сир, у ньому паличка зберігатиметься до 8 місяців, у маслі – до 5 місяців.
– То яким чином пересічному громадянину уберегтися від туберкульозу?
– Потрібно зміцнювати імунітет і регулярно проходити флюорографічне обстеження. У Полтаві зараз у кожній лікарні, як і у деяких районних поліклініках, є цифрові флюорографи, де результат можна отримати за лічені хвилини. Доза опромінення від цієї процедури значно менша від тієї, що незабаром будемо отримувати на пляжах та на городах із сонячним промінням. У сільській місцевості для обстеження літніх людей, яким складно дістатися до райцентру, працюють 5 пересувних флюорографів обласного диспансеру – згідно з графіками, при підтримці районних та сільських органів влади. Залучаємо міліцію для обстеження груп ризику. Таким чином діагностується не лише туберкульоз, а й онкологічні хвороби. Сто тисяч мешканців області обстежуються на пересувних флюорографах щорічно.
Якщо організм здоровий, імунітет міцний, він впорається з інфекцією. Одна з моїх колег пропрацювала в цьому закладі 60 років, безпосередньо контактуючи з інфікованими, без проблем для свого здоров’я.
Дітям щеплення БЦЖ від туберкульозу проводиться при народженні, потім – у 7 років. Далі щорічно робиться так звана проба Манту. Не треба боятися цієї маніпуляції. Якщо, скажімо, розмір реакції у минулому році був 5 міліметрів, а цьогоріч став 6 чи 7, це нормально. Якщо різниця перевищує 5 міліметрів, це вже підстава направити маленького пацієнта до лікаря, який може призначити процедуру повторно: дитина могла випадково намочити або розчухати місце проби, препарат міг бути введений неправильно, можливі інші причини. У Полтаві в минулі роки близько тисячі дітей мали позитивні проби Манту, але жоден із них не виявився хворим. За минулий рік туберкулінових проб дітям було зроблено в області майже 131 тисячу. Захворіло на туберкульоз 5 дітей.
Насторожує той факт, що, наприклад, в обласному центрі близько 80 відсотків випадків уперше виявленого туберкульозу припадає на безробітних. Проблема в тім, що ці громадяни також десь працюють, але неофіційно – не може така кількість людей жити без джерел існування. Вони будують, “таксують”, торгують на ринку…
Хвора людина небезпечна до тих пір, поки виділяє туберкульозну паличку. Але, на жаль, реалії такі, що санітарні книжки сьогодні вимагаються далеко не скрізь, особливо якщо працевлаштування неофіційне. Згадайте: за радянських часів медогляд був обов’язковим, інакше – “партком, мєстком” і відсторонення від роботи.
Чинним законодавством не передбачене примусове лікування – це порушення прав людини. Хоча з іншого боку навколишні також мають право на захист від інфекції. Всі інфіковані перебувають на обліку, але є люди, які роками не з’являються до лікарів. Ходимо, просимо, переконуємо. Допомагають Червоний Хрест, з яким підписана угода на надання продуктових пайків, Благодійна асоціація “Світло надії”, що бере на себе роботу з пацієнтами, котрі не хочуть лікуватися від туберкульозу.
– Чи дорого обходиться лікування?
– Препарати від туберкульозу пацієнти отримують безкоштовно, оскільки лікування фінансується із Державного бюджету. Інша справа, що, крім тубпрепаратів, можуть знадобитися ліки від супутніх хвороб – для підтримки серця, печінки, інших органів.
Значну небезпеку становить туберкульоз, стійкий до ліків, – мультирезистентний. Ним інфікуються від людини, хворої на таку форму. Традиційна схема лікування у цьому випадку не діє. Тому останні роки ми направляємо усіх пацієнтів на аналіз мокротиння – в разі виявлення туберкульозної палички її висівають, роблять тест на стійкість до препаратів і, виходячи з результатів, складається схема. Таке лікування тривале, 20 місяців, і дуже дороге, хоча для пацієнтів також безкоштовне. Хворий отримує лікарняний лист на увесь час, доки лікується.
Ніякого специфічного харчування для лікування туберкульозу не потрібно. Народна медицина пропонує чимало способів: вживати борсучий жир, м’ясо цуценят чи навіть капустянки. Але від туберкульозу вони допомагають не більше, ніж будь-яка інша калорійна їжа. Якщо є шматок звичайного сала, то його лікувальний ефект не нижчий, ніж у борсучого жиру. Хворий має харчуватися повноцінно, збалансовано.
Люди, які перехворіли на туберкульоз, мають право на безкоштовні путівки до санаторіїв: такі є в Одесі, на Західній Україні, є наш місцевий санаторій у Гадячі.
Зараз зменшилася кількість споживачів спиртного з діагнозом туберкульоз, але, на жаль, росте кількість хворих на туберкульоз ВІЛ-інфікованих. Скажімо, у Полтаві з півтори сотні вперше виявлених у 2013 році випадків туберкульозу 35 мають інфекцію, поєднану з ВІЛ. У цих пацієнтів великі проблеми з імунітетом, а туберкульозна паличка, яка є в організмі майже кожного українця, чекає саме такої ситуації. І знову ж переважна більшість – офіційно не працюючі.
Нині допомога хворим на туберкульоз надається у трьох стаціонарних відділеннях Полтави, одне з яких – дитяче, та у Кременчуці, Лубнах, Веприку Гадяцького, Опішні Зіньківського районів. Рано чи пізно всі ці пацієнти мають бути сконцентровані у єдиному стаціонарі зі зручними 1–2-місними палатами з туалетами і душовими.
Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”
[1]