Рік тому в перший день березня наш земляк, видатний українець Федір Габелко відзначав своє 95-річчя. І пообіцяв, що доки житиме – працюватиме, і нині друкує свої літературні й журналістські, зокрема гумористичні, твори, мистецтвознавчі статті, замітки на громадсько-політичну тематику в українській періодиці Австралії. Там, на далекому Зеленому континенті, волею долі він оселився 1948 року.
Народився Федір Габелко у степовому селищі Сандиківці (нині – Кустанайської області Казахстану) в українській родині висланців із Лубенщини, яка потерпала за участь у революційних подіях 1905 року. Дитинство і юність його промайнули на Полтавщині, куди сім’я повернулася у 1920 році. В рідному хуторі Гуляївці хлопчаком ледь пережив страшний голод 1932 – 1933 років.
У 1934-му Федір Габелко закінчив семирічку, навчався на робітфаці Лубенського педінституту. 1938 року став студентом хіміко-біологічного факультету, але навчання довелося залишити, щоб уникнути нових репресій родини.
Друга світова війна застала Федора Габелка на Львівщині під час проходження військової служби. Оточення, тяжке поранення в перші дні війни, жах німецького концтабору, непосильна праця на військовому заводі в Баварії, втеча, швейцарська тюрма, тортури гестапо, концтабір “Мозах”, робота в бауерських господарствах, копальнях Дортмунда, нова втеча. Випадково здобуває документи на ім’я Ілька Малетича, робітника із “Ґаліц дестрікт”, і вже на “законних підставах” працює в бауерському господарстві поблизу Регензбурга.
По закінченні війни Федір Габелко активно долучається до розбудови українського культурного життя у створених американською окупаційною владою таборах переміщених осіб, входить до редакції газети “Слово”, працює у книжковому видавництві “Універсальна бібліотека”, засновує видавництво “Промінь”, потім – “Дніпро”. За його безпосередньою участю виходять твори І. Франка, Лесі Українки, Остапа Вишні, С. Черкасенка, тритомник Шевченкового “Кобзаря”.
Аделаїда, Мельбурн, Канберра, Мельбурн – така австралійська географія Федора Габелка. Тут він здобув новий фах електроніка-кресляра і зустрів свою щасливу долю – красуню з Полтавщини, українську співачку Філонілу Карюк. Разом у злагоді й любові виховали сина Павла. Все було іншим і незвичним на тій далекій від Батьківщини землі, незмінним залишилося одне – громадська активність, прагнення бути корисним своїм співвітчизникам, своїй культурі. Редактор, видавець, журналіст, громадсько-культурний діяч, літератор, актор, режисер, художник – вражає багатогранність і різноплановість діяльності Федора Габелка, котрий щонайперше вважає себе українцем.
Портрет Тараса Шевченка, що створений нашим земляком у 1987 році, вважається одним із кращих у малярській Шевченкіані, він давно став поштівкою, відомою у цілому світі.
Підготувала Лідія ВІЦЕНЯ.
[1]