Трагізм і героїзм останніх тижнів знову і знову сповнює тривогою, рішучістю наші серця. Україна і її громадяни переживають чергове випробування. Цього разу – російською агресією в Криму. Не встигли стихнути мирні фанфари Олімпіади в Сочі, як бойові сурми “прінуждєнія к міру” покликали “миротворців” сусідньої держави в український Крим буцімто для захисту тамтешнього населення від “утисків” офіційного Києва. Агресивні дії на півострові дивним чином співпали із проросійськими мітингами в ряді міст українського півдня і сходу, що супроводжувалися бійками, штурмами, підняттям “двоголових триколорів” навіть над пам’ятниками Леніну. Така екзотика в інші часи, може, й викликала б іронію, втім агресія – прихована і явна – змушує кожного свідомого громадянина України об’єднатися навколо збереження соборності держави, даної нам Богом понад два десятиріччя тому, здобуваної віками і ціною неймовірних жертв. Про це говорили учасники Народного Віче у Полтаві, яке відбулося у Прощену неділю, 2 березня.
***
[1]Тональність велелюдного зібрання на захист державного суверенітету України, проти агресії визначив ведучий Віча, громадський активіст Євген Лопушинський, наголосивши, що його учасників зібрала тривога за долю держави, соборна причетність до народу, якого “правди сила ніким звойована ще не була”. “А наша правда дуже проста. Це наша Батьківщина – Україна”, – наголосив архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. Він закликав згуртуватися у молитві за свою державу. Цю думку продовжили священики УПЦ МП і УГКЦ отці Максим і Михайло. Підкреслювалося, що молитовне устремління служителів, вірних церков різних конфесій спрямоване на те, щоб Бог дав розум політикам, які змогли б мирним шляхом зупинити ескалацію конфлікту, котрий загрожує миру в багатьох країнах.
Духовну складову Віче доповнили виступи керівників області, депутатів обласної ради, представників партійних осередків, ветеранських організацій, громадських активістів, які з різною мірою емоційності та конструктивізму говорили про конкретні кроки, спрямовані на захист державного суверенітету.
***
Зокрема голова обласної ради Петро Ворона повідомив, що днями створено обласний комітет спротиву агресії, вжито рішучих заходів для захисту стратегічних об’єктів, які знаходяться на території Полтавщини, збереження правопорядку і стабільного функціонування об’єктів життєзабезпечення.
Йшлося на зібранні й про патріотичний порив полтавців, які записуються добровольцями у військкомати на випадок можливої мобілізації, і про протистояння всілякого роду провокаціям, і про необхідність позбуватися комплексу хохляцької меншовартості, утверджуючи українську ідею – прийнятну й зрозумілу представникам інших народів, адже надумані мовні чи інші протиріччя стають хоча й умовним, але все ж приводом для зовнішнього втручання у наші справи.
Пролунала на зібранні й дуже важлива думка про те, що єдність Віча повинна реалізовуватися у повсякденному житті, буденній роботі, адже нині “революційна доцільність” часом, будемо відверті, розминається із розумним прагматизмом, а методи і дії занадто “полум’яних революціонерів” нагадують більшовицький тоталітаризм і перекреслюють демократизм, який обстоює Майдан. Тож і виходить: не так тії вороги, як добрії люди. А вони, “добрії люди”, завітали і на полтавське Віче: хто з палицею невідомого призначення, хто – зі згорнутим триколором. Навіщо? Щоб пограти на нервах, створити провокацію?.. Але ж і цьому треба вчитися протистояти, локалізовувати, а ще краще – запобігати конфліктам. І дрібним, і масштабним.
***
Народному Віче передував телемарафон обласної державної телерадіокомпанії “Лтава”, який тривав майже добу. Його учасники – духовні й моральні авторитети краю, діячі культури і мистецтва, представники бізнесу, громадських і політичних організацій, просто небайдужі полтавці ділилися сокровенним, були одностайними у прагненні зберегти державний суверенітет і цілісність України, прокоментував генеральний директор ОДТРК “Лтава” Микола Ляпаненко.
***
Справді, Україна багатогранна. Але того, що нас об’єднує, значно більше, ніж того, що різнить. І прораховуються зарубіжні стратеги, здійснюючи, крім усього іншого, ще й інформаційну агресію як у себе вдома, так і на наших теренах. Відверті інсинуації про терористів і “коричневу чуму” слабо маскують справжні наміри прибічників ілюзорної ідеї ІІІ Риму. Доля імперій у різні часи однакова. Модернізується озброєння, у геометричній прогресії розвиваються різногалузеві технології, та чи стає від того світ кращим, а мир – міцнішим? Але ж тільки в мирі гармонійно розвиваються народи, відкинувши імперські амбіції, збагачують світ. У цих простих істинах і є правда. А вона однаково необхідна усім.
Олександр МАКАРЕНКО
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[2]