У православних християн закінчується Сиропусна седмиця, яку в народі називають Масляною. 2 березня за церковним календарем – Прощена (Сиропусна) неділя, а 3 березня – початок Великого посту.
У Прощену неділю у храмах зберуться тисячі людей, які слухатимуть на літургії біблійні читання про Великий піст, про прощення гріхів та про небесні скарби. Цього дня Церква нагадує про гріхопадіння Адама і Єви, що призвело до вигнання перших людей із раю, та закликає вірян до справ благочестя і самопожертви, бо саме вони наближають кожного з нас до Спасіння.
Важливо, що після вечірнього богослужіння у церквах відбувається особливий чин прощення: священнослужителі й прихожани вибачаються один перед одним. Це для того, щоб розпочати постування із чистою душею, у мирі зі всіма ближніми. Загальна тривалість Великого посту разом зі Страсною седмицею – 48 днів.
Істинні християни знають, що піст – це передусім духовне випробування. “Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів, – навчає святитель Іоанн Золотоустий. – І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той, властиво, безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми справами! Якими, скажеш, справами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від страв, а гриземо і з’їдаємо братів”.
За традиціями нашого народу на Масляному тижні щодня готували обрядові страви – вареники з сиром і сметаною або ж смажені на смальці гречані млинці. У Сиропусну неділю наші предки ходили просити вибачення до всіх родичів та сусідів. Годилось навідуватись і на цвинтарі, щоб покласти на могилки поминальні частування.
Перший день Великого посту називається “жилавим” понеділком. Жінки пекли для всієї родини житні коржі – “жиляники”. Окрім них, цього дня вживали тільки редьку та тертий хрін із буряковим квасом.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.
[1]