20 грудня. Амвросія-провісника. Якщо вітер подув із півночі – буде дуже холодно, зі сходу – мороз.
21 грудня. Потапа. За погодою цього дня в давнину визначали, яким буде лютий. Багато снігу намете – багато хліба прибуде.
22 грудня. Ганни. Цей день здавна вважається іменинами сонця, адже настає зимове сонцестояння. Через те й казали: “Сонце на літо, а зима на мороз”. На Ганни особливо ретельно спостерігали за погодою. Так, якщо цього дня сонце було ясне, променисте, то це віщувало морозне Новоріччя. Якщо сонце ховається за хмарами, а дерева вкриті інеєм, то під Новий рік потепліє.
23 грудня. Мини. Існувала така приказка: “На святого Мини берися до калини”. Тож саме наставав час для збирання підмерзлих й від того надзвичайно смачних і цілющих калинових грон. Якщо сніг лягає рівно – літо передбачається сухе, якщо ж гребенями – вологе.
25 грудня. Спиридона Сонцеворота. У народі казали: “Спиридон Сонцеворот небо плечима підпирає – дня добавляє”. Починаючи з цього дня, ретельно стежили за погодою, адже кожен наступний день сповіщав про погоду в певний місяць наступного року. Якщо ніч проти цього дня ясна, то зима загалом буде холодна, а літо, навпаки, – спекотне. На Спиридона сонячно – на Новий (14 січня) рік буде морозяно і ясно.
26 грудня. Євстрата. У давнину казали: “Мученик Євстрат сонцю рад”. А ще – таке: “Який Євстрат, такий і січень”.
Підготувала Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.
[1]