- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Про що писала наша газета сімдесят років тому

На фронтах Вітчизняної війни

17 перемог
Миколи Леонова
Літаки противника йдуть на висоті 2.500–3.000 метрів. Ведучий групи “Яковлевих” командир ескадрильї старший лейтенант Леонов передав по радіо шестірці “Яків”: “Зв’язати повітряним боєм ворожих винищувачів і відтягнути їх від важких бомбардувальників”.
Шестірка відокремилась від групи, набрала висоту, ув’язалась в бій. “Мессершмітти” і “Фокке-Вульфи” змушені були битися, покинути бомбардувальників. Командир ударної вісімки Леонов цього тільки й ждав. Атаки обрушувались на бомбовозів.
“Яковлеви” бились з запоєм, зло. Приклад високої майстерності показав сам командир. Атакований в упор “Х-111” горів і нестримно штопорив до землі. Виходячи з атаки, Леонов піймав у приціл тупорилого “ФВ-190”, що хотів атакувати “Яковлева”. Влучна Леонівська черга знищила запал фашиста. “ФВ-190” здригнувся і перейшов у безладне падіння, потім врізався в землю.
“Хейнкелі” повернули, розсипались, розкидали бомби куди попало і втекли. Так було зірвано наліт великої групи німецьких бомбардувальників. Трьох “Хейнкелів” і одного “Фокке-Вульфа-190” збили “Яковлеви” в цьому бою.
Таких епізодів можна було б навести багато. Микола Іванович Леонов зробив 175 бойових вильотів, провів 18 повітряних боїв.
Ось один бій п’ятірки “Як-76” проти 30-ти “Ю-87”. За викликом радіостанції п’ятірка Леонова вилетіла, в район Б. Ворожі літаки вже підходили до поля бою. Роздумувати не було часу. Всією п’ятіркою Леонов атакував ворожу зграю. Бойовий порядок “Юнкерсів” був порушений, прицільне бомбометання зірвано. Командир групи лобовою атакою збив “Ю-87”, другого підбив, його друзі збили ще два бомбардувальники.
Микола Леонов здобув сімнадцять особистих перемог. За доблесть і мужність, проявлені в боях за Радянську Батьківщину, старший лейтенант Микола Леонов нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки і медаллю “За відвагу”.
Капітан Л. ДОЛМАТОВ.
Пілот Рибалко
Є  пілоти, які самі шукають пригод. Такий т. Рибалко.
Одного разу Рибалко помітив, як підбитий “Юнкерс” пішов на вимушену посадку. Він непомітно підійшов на бриючому польоті до місця, де приземлився підбитий німець, і через хвилину його “У-2” застрибав по полю прямо на чотирьох фашистів, які розгубилися від такого нахабства зеленої “блохи”. Один із німців кинувся до кулемета, але вогню так і не відкрив: літак Рибалка приземлився якраз в “мертвій зоні”.
Чотири фашисти ганебно втекли в кущі, кинувши навіть особисту зброю. Рибалко оглянув з усіх боків “Юнкерс”, акуратно зняв з нього кулемети, забрав парашути і особисту зброю екіпажа, завантажив у свій літак і полетів виконувати бойове завдання.
А. АЛЕКСАНДРОВ.
Кмітливість
і вміння
Чудовий подвиг здійснив Петро Кириченко в районі села Н. Тут він виявив і вчасно перерізав замаскований шнур, що зв’язував підготовлений до вибуху міст з артилерійськими складами, залишеними німцями при своєму відступі по боках шосе на протязі 8 кілометрів. Цих складів ми нарахували 74. Їх вибух, як і вибух мосту, що відвернув Кириченко, міг завдати великої шкоди нашим частинам, які просувалися по шосе на захід.
Груди відважного сапера прикрашують орден Червоної Зірки і медаль “3а відвагу”. Командування представило старшого сержанта Петра Антоновича Кириченка до нової урядової нагороди.
Г. НЕФЕДОВ,
гвардії старший лейтенант.

 

Вдосталь хліба і продуктів дамо Червоній Армії

ВІДПОВІДЬ КОЛГОСПНИКІВ
Цими днями в Полтавському сільському районі відбулася нарада голів сільських Рад Полтавського району.
Учасники наради розповіли, з якою радістю і енергією зустріли трудящі сіл історичну доповідь товариша Сталіна, як конкретними ділами відповідають колгоспи і колгоспники на заклик вождя.
Голова Кротенківської сільської Ради т. Ніс у своєму виступі сказав:
– Колгоспники артілей “Зоря життя” і ім. Фрунзе Кротенківської сільради з подвоєною енергією працюють по відновленню зруйнованого господарства, всі вони хочуть гідно віддячити славній Червоній Армії, яка визволила наше село з-під ярма фашизму, повернула нам вільне радянське життя.
Колгоспи нашого села зобов’язалися до 1-го грудня здати у фонд Червоної Армії 1700 центнерів зерна.
У Василівській, Супрунівській, Кіровській, Зінцівській та інших сільських Радах на повний хід іде молотьба і здача зерна у фонд Червоної Армії.
Ф. ТАТАРКО.
Для рідної визволительниці
Тікаючи з нашого району, німецькі загарбники по-звірячому палили і руйнували все, що потрапляло їм на шляху. Крім спалених колгоспних будівель і багатьох хат колгоспників, фашистські бандити спалили 13.600 га хліба в скиртах, 10.000 тонн зерна в зерносклепах, 16.000 га соломи. Вони хотіли залишити район без хліба, без корму для худоби. Але не встигли бандити знищити всього. Славна Червона Армія могутнім ударом вигнала німців з району.
Колгоспники відразу взялися до дружньої праці: хліб, що вцілів, заскиртували, розпочали молотьбу, організували здачу зерна у фонд Червоної Армії. На 25 листопада колгоспами району здано понад 5.000 центнерів.
Колгоспи імені Сталіна, імені Тельмана та інші вже виконали свої плани здачі зерна.
ШИШКОВ,
секретар Решетилівського РК КП(б)У.
Нові підприємства стають
до ладу
По-новому зажили трудящі Кобеляцького району після вигнання звідти ненависної німчури. Відновлено електростанцію, почала працювати промислова артіль “Культура”. Артіль відремонтувала більше 1.000 пар взуття для населення, випущено на ринок перші центнери мила власного виробу.
Артіль “Рембуд” проводить ремонт будинків, ремонтує речі домашнього вжитку. Відбудовані млин і олійниця, щоденно переробляють десятки тонн зерна на борошно, крупу, олію для трудящих навколишніх сіл.
ЩЕРБАК,
заступник голови виконкому районної Ради.
Фронтовикам
Повністю виконав своє зобов’язання по здачі державі хліба і соняшника колгосп “Ленінський шлях”, с. Стасі Диканського району. У фонд Червоної Армії здано 85,4 центнера хліба і 78 центнерів соняшника.
ПАТРІОТИЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ
Тепло зустріли трудящі Опішнянського району промову товариша Сталіна. На своїх зборах колгоспники дали зобов’язання працювати в колгоспах по-воєнному, щоб забезпечити для рідної Червоної Армії достатню кількість хліба, картоплі, городини.
– Ми зробимо все, – заявили колгоспники артілі “Іскра Леніна”, – щоб прискорити розгром ненависного ворога.
Цей колгосп уже закінчив здачу зерна у фонд Червоної Армії. Німецькі бандити знищили в колгоспі все тягло.
І все ж, незважаючи на це, колгоспники вирішили не відстати від інших артілей з хлібоздачею у фонд Червоної Армії. За кілька днів колгоспники, колгоспниці, молодь доставили на склад “Заготзерно” 890 центнерів зерна.
Закінчили здачу зерна у фонд Червоної Армії також колгоспи ім. Шевченка, ім. XVII партз’їзду, ім. Куйбишева, “Нове життя”.
Артіль ім. 8 Березня, замість плану у 189 центнерів, здала 298 центнерів. 20 центнерів понад план здали колгоспники артілі ім. 20-річчя Жовтня.
С. МАСЮК,
голова виконкому Опішнянської районної Ради депутатів трудящих.
ІНІЦІАТИВА ВАНТАЖНИКІВ
Стахановськими ділами відповідають вантажники залізничної станції на заклик вождя – ліквідувати наслідки хазяйнування німців. Вантажники, крім основної роботи, працюють на відновленні залізничного вузла.
Бригадир вантажників І. Богаєвський і його бригада виконують щодня теслярські роботи на 150–180 процентів. Для себе і бригади він відшукав хороший інструмент.
Вантажник т. Куріта виявився справжнім майстром-будівником: працює каменярем, штукатуром, пічником і виконує завдання на 140–150 процентів.
м. шишко.

Print Friendly, PDF & Email [1]