[1]У Полтаві відзначили 70-річчя від Дня народження Героя України, народної артистки, лауреата Національної премії імені Т.Г.Шевченка, повного кавалера ордена княгині Ольги, Берегині української пісні Раїси Панасівни Кириченко. 14 жовтня біля пам’ятника Чураївні, відкритого рік тому на вулиці, що носить ім’я Раїси Кириченко, в мальовничому місці під золотими цієї пори берізками, зібралися представники полтавської громади, влади, артисти, шанувальники творчості неперевершеної співачки.
Вшанувати пам’ять славетної землячки прийшли голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова обласної ради Іван Момот, представники Глобинського району, звідки родом Раїса Панасівна, її друзі, молодь. Звучали записи пісень у її виконанні й у виконанні солістів пісенно-танцювального ансамблю “Полтава” обласної філармонії.
– Ми зібралися тут, аби ще раз висловити високу повагу до творчості Раїси Кириченко, вклонитися нашій славній Берегині. Такі постаті, як Раїса Панасівна, назавжди залишаться у народній пам’яті, – наголосив Олександр Удовіченко. – Вони є символом, який уособлює душу народу, і яскравим прикладом любові до рідної землі, до людей, всього того, що є рідним і своїм. Закликаю всіх пам’ятати Раїсу Панасівну, передавати все, що ми знаємо про неї, наступним поколінням. Хай її пісня лунає не тільки на Полтавщині, а й по всій Україні, в інших країнах, де вона бувала і де представляла нашу державу, наше мистецтво.
– Пісні Раїси Кириченко продовжують нині ту велику справу, яку вона звершувала за життя. Хочу висловити слова подяки й тим, хто надалі несе її пісні в народ, прославляючи наш край, – підкреслив Іван Момот.
Спогадами про Раїсу Кириченко, роздумами про її талант, її пісні поділилися генеральний директор ОДТРК “Лтава”, друг родини Кириченків Микола Ляпаненко, голова Глобинської районної ради Олександр Феденко, представники громадськості. На урочистостях прозвучали слова подяки усім, хто допоміг збудувати скульптурний комплекс на честь Чураївни, – представникам влади, бізнесу, депутатам, небайдужим громадянам. До підніжжя пам’ятника лягли букети квітів.
***
В обласному академічному музично-драматичному українському театрі імені М.В.Гоголя відбувся вечір пам’яті Раїси Кириченко “Благословенна піснею”. У концертній програмі виступали творчі колективи обласної філармонії, де працювала Раїса Кириченко, її друзі, колеги, учні. Зокрема концертний ансамбль “Чураївна”, солістка, народна артистка України Наталія Хоменко, дует “Крила” з Хорола – лауреат премії імені Дмитра Луценка, заслужена артистка України Тетяна Садохіна з гуртом “Ревізор”, переможниця фестивалю-конкурсу “Пісенні крила Чураївни”, солістка українського народного хору “Калина” ПНПУ імені В.Г.Короленка Людмила Супрунова, юна землячка Чураївни семирічна Аріадна Сиротенко, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка народний артист Анатолій Паламаренко, солістка Національної філармонії Ярослава Кривошеєва, інші майстри дарували своє мистецтво полтавцям на честь славного ювілею незабутньої Раїси Кириченко.
***
[2]А напередодні у прес-центрі обласної державної телерадіокомпанії “Лтава” відбулася презентація нового фільму лтавівців “Диво – осені квітка остання”, присвяченого 70-річчю Раїси Кириченко.
– Ми натхненно трудилися над цією телестрічкою. На жаль, життя внесло свої не надто приємні корективи: ніхто й допустити не міг, що чоловік Раїси Панасівни Микола Михайлович Кириченко так неочікувано піде за межу Вічності. Ми намагалися не просто переказати біографію царівни пісень Чураївни- Кириченко, а й зобразити її в творчості, побуті, у спілкуванні з рідними, друзями, шанувальниками її пісні. Думаю, що дуже влучно про народну Козачку сказав Вадим Крищенко, це можна назвати ідеєю фільму: “Якщо б мені довелося зобразити образ України, то, без усіляких сумнівів, я би змалював його з Раїси Кириченко”, – зазначив генеральний директор ОДТРК “Лтава” Микола Ляпаненко.
Робота над фільмом тривала близько року. В стрічці використано спогади колег – художнього керівника та головного диригента Черкаського заслуженого академічного українського народного хору Леоніда Трохименка, поета-пісняра Вадима Крищенка, записи-спогади композиторів Дмитра Луценка та Олександра Білаша, розповіді друзів Лариси та Бено Аззоліні, Раїси Писаренко, унікальні кадри з архіву ОДТРК “Лтава”, “Укртелефільму”, маловідомі епізоди й фото з родинного архіву, люб’язно надані свого часу Миколою Кириченком.
Автор сценарію і режисер телефільму Людмила Данилейко протягом 15 років займається розробкою цієї теми. Свій перший сюжет про Раїсу Панасівну зняла ще студенткою, коли вперше відвідала батьківщину співачки – село Корещину, де закладалася Покровська церква…
– У цьому фільмі я відкрила для себе такі кадри й такі світлини, яких не бачила за всі 15 років роботи над темою, – розповіла Людмила Данилейко. – Коли ми монтували відео, то плакали. Раїса Кириченко – це та особистість, на яку хочеться рівнятися. Багато людей мені допомагали, але першим правки вніс мій свекор, етнограф і мистецтвознавець Володимир Данилейко, який свого часу працював у “Зорі Полтавщини”. Він був першим редактором і з нетерпінням очікував прем’єри. Коли творча група збирала матеріал, то приїздила до Миколи Кириченка, він надав ексклюзивні фото й відеоматеріали.
– Після перегляду стрічки говорити справді важко. Спасибі за таку духовну поживу. Ми побачили чудесну мозаїку, в якій заяскравіла Раїса Кириченко, заяскравіла Україна. Душа переповнена, емоції на найвищому регістрі. Те, що ми називаємо катарсисом, або очищенням, відбулося. Думаю, всі небайдужі, поглянувши на перші кадри, захочуть подивитися до останнього, – поділився враженнями ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Микола Степаненко.
Над фільмом працювали: оператор – Микола Янко, відеомонтажери – Олена Красняк та Лариса Шаповалова. Керівник проекту – Микола Ляпаненко.
Анна ВАСЕЦЬКА
Ганна ЯЛОВЕГІНА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”
[3]