10 жовтня у церквах Полтавськoї єпархії УПЦ вшановують пам’ять святителя Афанасія (Вольховського), духовне життя якого було тісно пов’язане з нашим краєм.
Дослідники схиляються до думки, що майбутній святитель народився у 1741 році. Його батько, Павло Вольховський, був священиком, і родина жила в Полтаві. При хрещенні хлопчика назвали Федором. У 1765 році він закінчив Київську духовну академію і, повернувшись до рідного міста, став священиком Миколаївської церкви. Через чотири роки, після смерті дружини, постригся в ченці в Чернігівському Ільїнському монастирі, отримавши чернече ім’я Афанасій.
Згодом був призначений ігуменом Новгородського Кирилового монастиря, пізніше – намісником Олександро-Невської лаври. У 1788 році став єпископом Староруським, вікарієм Новгородської єпархії, у 1795-му – єпископом Могилівським і Полоцьким. Це призначення стало останнім у його житті – через наклепницький донос диякона, в якому той звинувачував єпископа перед Синодом у найстрашніших гріхах, владика вирішив добровільно залишити управління єпархією, щоб не допустити жодних “брудних” розслідувань у лавах православного чернецтва, й решту життя провести в Мгарському Спасо-Преображенському монастирі. Помер він 1 січня 1801 року в Полтаві, коли приїхав із обителі, щоб попрощатися з рідними. Поховали святителя в Хрестовоздвиженському монастирі.
Через понад вісім десятиліть тіло владики виявили нетлінним. Біля мощей почали відправляти панахиди. Віряни, які зверталися до преосвященного Афанасія з молитвами, зцілювалися від недугів. Особливо такі молитви були помічні людям, які мали хвороби кісток. Було помічено також, що допомагав святитель Афанасій і людям, які потерпали через несправедливе звинувачення. Канонізувати його мали після Собору РПЦ у 1917 році, але більшовицький переворот, який утвердив безбожницьку владу, надовго відтермінував цей намір у часі. У роки войовничого богоборства останки преосвященного стали експонатом антирелігійної виставки в Полтавському краєзнавчому музеї. До Хрестовоздвиженського монастиря їх повернули для захоронення, імовірно, в 1943 році.
Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви про причислення єпископа Афанасія (Вольховського) до лику місцевошанованих святих прозвучало в полтавській обителі 10 жовтня 2010 року. Божественну літургію, за якою було звершено чин його прославлення, очолив Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.
[1]