- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Наталія Сосновська: “Чисті вода й посуд, вимиті руки – ці прості речі убезпечать від багатьох бід”

У  теплу пору року створюються сприятливі умови для розвитку інфекційних захворювань, особливо тих, що передаються через забруднені руки, харчові продукти. Про джерела кишкових інфекцій, а також правила гігієни, умови безпечного приготування їжі та багато іншого, що слугує бар’єром збудникам грізних хвороб, говоримо із завідуючою дитячим відділенням обласної клінічної інфекційної лікарні Наталією СОСНОВСЬКОЮ

– Що є першопричиною виникнення кишкових інфекцій?
– Захворювання викликають токсини мікробів, які в жарку погоду швидко розмножуються навіть у якісних і свіжих продуктах харчування: кремі для тортів, заправках для салатів, кисломолочних продуктах, інших стравах, приготовлених заздалегідь і розігрітих перед подачею на стіл. Висока вологість і спека – ідеальні умови для розмноження в їжі токсичних бактерій. При температурі плюс 25 градусів і вище одна бактерія здатна лише за годину виробити мільйон собі подібних. А для інфікування потрібно значно менше.
Особливе місце серед інфекційних захворювань займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції. Хвороби цієї групи спричиняються мікроорганізмами різних біологічних видів (найпростішими, бактеріями, вірусами), але об’єднує їх те, що основним місцем перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби є кишечник людини або тварини.
Джерелом кишкових хвороб є людина. Найбільшу небезпеку становлять пацієнти зі стертими формами хвороби – бактеріоносії. Адже розлад кишечнику в людини часто не викликає занепокоєння, вона не поспішає до лікаря, намагається перенести хворобу “на ногах”. І заражує всіх навколишніх. Особливо небезпечними є хворі та бацилоносії, які мають доступ до харчових продуктів.
– Які шляхи передачі кишкових інфекцій?
– Збудники передаються харчовим, водним та контактно-побутовим шляхами. Їх дуже легко занести до рота забрудненими руками під час їди, куріння, предметами домашнього вжитку, через спільний посуд, вживаючи немиті фрукти, ягоди, некип’ячене молоко або непереварену воду із відкритих водойм. При цьому інфіковані продукти на смак і вигляд нічим не відрізняються від безпечних та якісних. Найнебезпечнішими з точки зору розповсюдження інфекції є продукти, які перед вживанням не підлягають термічній обробці: молоко, холодні закуски, салати, напої, кондитерські вироби, овочі та фрукти.
Перебування людей на природі, купання у відкритих водоймах, поява мух підвищують небезпеку інфікування.
– Які ознаки гострих кишкових захворювань?
– Хвороба проявляється не відразу, а лише після прихованого інкубаційного періоду. При дизентерії цей період становить 2–7 днів, при холері – від кількох годин до        5 днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при гепатиті А – 15–20 днів. Наприкінці інкубаційного періоду можуть відчуватися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. І лише потім проявляються характерні ознаки: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення (інколи з домішками слизу і крові), підвищення температури. При гепатиті А найхарактернішими ознаками є жовтяниця шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі. Особливо вразливі до кишкових захворювань діти: у них і захисні сили слабші, й гігієнічних навичок ще недостатньо.
У разі настання шлунково-кишкових розладів хворого треба ізолювати, щоб виключити можливість розповсюдження інфекції, й негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Безсимптомне, неправильне вживання антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів призводить до загибелі в кишечнику не лише збудників хвороби, а й корисних бактерій – мікрофлори. Хвороба може перейти у хронічну форму з розвитком дисбактеріозу, який дуже важко піддається лікуванню. Щоб не ускладнити перебіг і запобігти розповсюдженню збудників, звертатися до лікаря треба при перших ознаках недуги.
– Що порадите батькам, аби убезпечити дітей від таких хвороб?
– Поради прості, але дієві. Скажімо, всі знають, що руки треба мити перед вживанням їжі й у міру їх забруднення, перед приготуванням їжі, після відвідування туалету. Але чи правильно ми це робимо, чи навчили цьому дітей? Спочатку руки треба намочити, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. І так – 2–3 рази. Мити слід не лише тильні й долонні поверхні, а й між пальцями, з-під нігтів бруд видаляти щіточкою. Якнайретельніше за чистотою рук повинні слідкувати працівники дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Інакше можна спровокувати групове захворювання.
Зверніть увагу на те, як облаштована ваша кухня. Не тримайте на ній нічого зайвого. Краще, якщо кухонні меблі вкриті пластиком, він легко миється гарячою водою з милом. Стіни на висоту півтора метра також краще обкласти керамічною плиткою для полегшення їх миття. Відро для сміття повинне мати кришку, його щодня слід ретельно мити.
Для обробки сирих м’яса, риби, овочів, варених м’яса та риби, для хліба треба мати окремі дошки.
Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття варто ошпарювати окропом.
Активними поширювачами кишкових інфекцій є мухи, інші комахи, що залітають до житлових приміщень і заражують продукти збудниками хвороб. Пам’ятайте: у чистому приміщенні мухи не затримуються. Вікна від них варто закривати густою сіткою.
Сільські криниці мають бути віддалені від можливих джерел забруднення (вбиралень, вигрібних ям, смітників) на відстань 20–30 метрів і щільно закриватися. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водогоном: замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.
Продукти, що не підлягають термічній обробці (ковбаса, масло, сир тощо), упаковують окремо від напівфабрикатів, сирих м’яса, риби.
Овочі, фрукти та ягоди перед вживанням треба добре промити, для дітей – ошпарити. Продукти, які швидко псуються, зберігають у холодильнику при температурі, не вищій плюс 6 градусів. Суворо дотримуйтеся термінів їх зберігання. М’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більше 6 годин, торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати – 36 годин, смажені котлети – 24 години, варені ковбаси – 48 годин.
У їдальнях та кафе в теплу пору року заборонено готувати заливні м’ясні та рибні страви. Краще утриматися від них на цей час і вдома.
Дивує те, що попри велику кількість інформації у ЗМІ дітям продовжують давати некип’ячене молоко. Влітку має бути табу на багатокомпонентні салати. Будь-якої пори року небезпечні недосмажені яйця. Перепелині зараз рекламуються як загальнозміцнювальна панацея, але для безпечності вони також повинні пройти термічну обробку.
Наша спільна біда – стихійні ринки, особливо в теплу пору року. Купувати там м’ясні, молочні продукти, ковбасні, кулінарні та кондитерські вироби, гриби ні в якому разі не можна.
Коли в людному місці бачу бабцю, яка з підручного “прилавка” торгує порізаним на шматки тортом з кремом невідомих рецептури і терміну зберігання, стає моторошно, адже від такого торту пряма дорога до лікарні.
На відпочинок чи у подорож не беріть продуктів, що потребують охолодження при зберіганні (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби), багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати). Приготовлена страва без холодильника може зберігатися не більше 2 годин. При неорганізованому відпочинку (мандрівки, екстремальний туризм тощо) для пиття і приготування їжі використовуйте воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану, для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена.
Небезпечна вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами. Тому намагайтеся не ковтати її при купанні й навчіть цьому дітей. Для купання та відпочинку варто використовувати лише офіційно дозволені пляжі.
Правила особистої гігієни всім відомі. Та, на жаль, у дитячому інфекційному відділенні роботи вистачає і влітку, і взимку. Тож не треба зневажати прості й зрозумілі поради, убезпечте свою родину від можливих тяжких ускладнень.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email [1]