Оскільки на літо припадає багато українських національних свят, доброю традицією стало в Полтавській Галереї мистецтв у цей час проводити виставки виробів народних умільців. Ось і нещодавно в залі дитячої творчості імені Саші Путрі відкрито експозицію ляльки-мотанки.
– Такі заходи намагаємося організовувати постійно, – розповідає завідуюча відділом дитячої творчості мистецького закладу Наталія Дмитренко. – Але, щоб вони не копіювали одне одного, щороку запрошуємо різних умільців, які завжди погоджуються приїхати та показати своє мистецтво на наших заходах. Охоче погодилися продемонструвати роботи та навчити дітей створювати іграшки власноруч заслужений майстер народної творчості Євген Пілюгін, керівник гуртка “Дивограй” Тамара Пилипенко, члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ольга Кузьменко, Наталія Свиридюк, Ольга Пілюгіна та член Національної спілки художників України Алла Тимошенко.
Майстер-класи з виготовлення трав’яної ляльки-мотанки проводили вихованці Зіньківського будинку дитячої та юнацької творчості. Як розповідають юні майстрині Оксана Рись та Тетяна Лук’янова, щоб зробити таке диво, часу треба зовсім небагато: для професіоналів – не більше п’яти хвилин, а початківці витратять хвилин п’ятнадцять. Та й що для того треба: зрізати жменьку трави, взяти моток ниток та кілька клаптиків тканини для хустки і фартушка. За розмовами й під українську пісню діло йде швидко. До того ж неважливо, якого кольору будуть матеріали. Головне – робити з душею та думати про приємне, тоді така мотанка стане справжнім оберегом вашої родини.
Хтось навчався цьому мистецтву в гуртку, а хтось переймав традиції з покоління в покоління, як, напри-клад, студентка історичного факультету ПНПУ імені В.Г. Короленка Олександра Свиридюк, яка створює не лише мотанки, а й витинанки.
– Вважаю дещо дивним запитання на зразок “А скільки ви уже займаєтеся цим мистецтвом?”, бо, на мою думку, кожна дівчинка повинна цю ляльку зробити ще змалечку. Мені таку іграшку подарувала бабуся. Моя мама Наталія Олександрівна – народна майстриня України, вона, звісно ж, заохочувала мене до творчості, але це було швидше як забавка, а потім я зацікавилася більше та продовжила займатися улюбленою справою грунтовно. Використовую лише природні матеріали – льон, коноплі, кукурудзиння…
Якщо дівчатка вчилися робити ляльки, то хлопці охоче виготовляли коників із трави. Заслужений майстер народної творчості Євген Пілюгін продемонстрував дітлахам, як створити іграшку-мотанку у вигляді баранця.
– На відміну від магазинних іграшок, ці тепліші, приємніші на дотик і запах, можна сказати – рідніші. Коли діти беруть до рук таких кіз чи теляток, то не хочуть із ними розлучатися, – говорить Євген Іванович.
Того дня в залі було гамірно і весело, українське мистецтво об’єднало всіх: діти зі своїми батьками охоче підходили до різних столів, за якими працювали майстри, та робили своїми руками тих же ляльок-мотанок та коників із трави, розпитували умільців про призначення цих предметів. Кожен, хто спробував створити щось власне, забирав таке диво додому, щоб воно слугувало не лише іграшкою, а й оберегом.
– На виставку завітали разом із донькою та її подругою. Хотілося, щоб діти побачили, як люди жили раніше та якими видами мистецтва займалися. Я радію з того, що дівчаток справді зацікавила ця експозиція, адже так вони переймають часточку нашої української культури, – розповідає вихователь Полтавського дошкільного навчального закладу № 37 “Білосніжка” Мирослава Сидоренко.
Виставка триватиме до 3 вересня.
Юні майстри та їхні наставники.
Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”
[1]