У дореволюційні часи законним шлюбом вважався той, що освячений у церкві. Радянська влада визнавала офіційним шлюб, зареєстрований державою. Нині така норма зберігається, документ про укладення шлюбу видає орган державної реєстрації. Багато пар хочуть також освятити свій союз у церкві.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України “шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану… Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав і обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану”. Тож у нашому сьогоденні важливо офіційно реєструвати стосунки у відділах РАЦСу і юридично оформляти шлюб, щоб у подальшому не виникало ніяких непорозумінь.
Провідний спеціаліст Полтавського міського управління юстиції Вікторія Ємець влітку провела для студентів юридичного факультету аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії в Центральній бібліотеці Полтави бесіду-дискусію “Сімейні відносини без укладення шлюбу: за і проти”. Юрист спочатку запитала молодих людей: вони – за протиправні стосунки чи проти?
– Я – проти! – сказала одна з учасниць дискусії.
– Чому? – запитала спеціаліст.
– Та як це можна? – заявила студентка. – Якщо хлопець і дівчина довго живуть разом, у них може бути дитина, вона має народитися в законному шлюбі.
– Якщо в незареєстрованому шлюбі народиться дитина і батько визнає її, він може записати її на себе і дати своє прізвище тільки за згодою матері, – пояснила Вікторія Ємець. – Без згоди жінки не може бути проведена експертиза ДНК. Право й обов’язок батьків утримувати дитину до повноліття, допомагати їй матеріально та морально переносяться і на незареєстрований шлюб – якщо син чи дочка записані на батька.
Не можна заперечувати й психологічний фактор: якщо дитина народжується поза шлюбом, моральна травма може залишитися на все життя. Фахівці стверджують, що позашлюбні діти фізично слабші за тих, які народилися у законному шлюбі. Очевидно, коли незаміжня чи покинута жінка народжує, вона отримує стрес, психологічно пригнічена, і це позначається на здоров’ї дитини.
Інша дівчина – учасниця розмови заявила:
– А я – за! Закохані іноді не одразу укладають законний шлюб, рік-два живуть без штампа в паспорті, аби побачити, чи підходять одне одному. Я не за те, щоб не реєструвати шлюб, якщо все добре. Та коли почнуться “нестиковки”, простіше розійтися неодруженими.
– Я – проти! – висловився юнак. – Без штампа в паспорті немає ніякої відповідальності!
Такі ось полярні думки.
Юрист Вікторія Ємець розповіла і про майнові аспекти проблеми:
– Якщо пара в зареєстрованому шлюбі й один із подружжя, на жаль, помирає, вдова чи вдівець матиме право на спільне майно, а якщо шлюб протиправний, може залишитися без нічого. Треба довести, що з померлим довго жили під одним дахом, разом придбали житло чи інше майно. Довести це складно, майже нереально. Те ж саме, якщо пара розійшлася.
Крім того, якщо один із подружжя піде із життя, інший матиме право на майно в першу чергу. При фактичному проживанні співмешканці спадкують в останню чергу. І то, якщо доведуть факт співмешкання. Є ще й рухоме майно (скажімо, автомобілі), й така відповідальна річ, як кредит. Якщо чоловік і жінка одружені й господар сім’ї вирішив продати автомобіль, на це потрібна письмова згода дружини. Так само кредит: якщо гроші позичив чоловік, то дружина потім його виплачує. У співмешканні цього немає.
Конфлікти між чоловіком та жінкою виникають завжди, навіть коли шлюб цілком щасливий. Якщо кожен із двох вільний, тільки щось не так – речі зібрав і пішов. А коли пара одружена офіційно, то так просто не підеш, треба щось робити, вирішувати. І частіше шлюб зберігається. Легше піти, важче – залишитись і рятувати стосунки. Тут і тримає штамп у паспорті.
Для чоловіка та жінки, які просто живуть разом, психологи визначають рубіж – 4 роки. Якщо за цей час пара не узаконить стосунки, то так триватиме й далі, а потім ці двоє розійдуться.
– Я не підтримую тривале спільне проживання без реєстрації шлюбу. Я за те, щоб пожити так рік-два, – повторила молода студентка у відповідь на запитання юриста до аудиторії, чи змінив хтось думку про стосунки між закоханими.
– Знову ж таки – рік-два, а там – і три, і двадцять три… Життя пройде, і залишитеся без нічого і без нікого, – наголосила Вікторія Ємець, чітко сформулювавши свою думку і як юриста, і як людини.
Ніхто не заперечив. Молодь задумалася…
– Соціологічні опитування показали, що більшість громадян України проти співмешкання без узаконення стосунків, – зазначила фахівець. – Як, до речі, й більшість студентів, що брали участь у дискусії.
Прикладом благополучного сімейного життя є кількість прожитих разом років і відзначених весільних ювілеїв. У подружніх пар Полтави склалася хороша традиція: святкувати не тільки срібне й золоте, а й діамантове, дубове весілля. Подружнім парам, які святкують ювілей спільного життя, інколи буває уже за 90 років. І вони з великою радістю та вдячністю долі, що стільки років разом ішли по життю, підтримували одне одного, долали труднощі й раділи простому земному щастю, яке дарують діти, онуки й правнуки, знову стають на весільний рушник. Життя прожите недаремно… Працівники відділів ДРАЦСу розповідають, що діамантові весілля святкуються часто. Головне – в доброму здоров’ї дожити до цієї дати. А цьому допоможуть взаємна любов і довіра.
Наталія ЖОВНІР
Журналіст
[1]