- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

“Преподобний отче Паїсію, моли Бога про нас…”

Для земляків великого аскета цю святиню передав намісник Ставропігіального чоловічого монастиря Преподобного Паїсія Величковського міста Сімферополя архімандрит Гавриїл (Анісімов). До дня пам’яті видатного полтавця ікона преподобного, в яку вмонтована капсула з частинкою його мощей, знаходитиметься у Свято-Макаріївському кафедральному соборі. Потім її перенесуть до Спаської церкви, де вона залишиться вже назавжди. Прикметно, що сама ікона створена земляками подвижника – майстрами іконописного відділення Полтавської місіонерської духовної семінарії.

25 листопада у Свято-Макаріївському кафедральному соборі служіння пізньої літургії очолив митрополит Полтавський і Миргородський Филип. По її завершенні Владика подарував на знак вдячності архімандриту Гавриїлу ікону з частинкою мощей святителя Афанасія (Вольховського), полтавського чудотворця.

Вірян, які прийшли до собору молитовно поклонитися великому земляку, котрий ніколи не цурався свого походження і все життя у листуванні незмінно вказував, що він – “родимець полтавський”, виявилось значно більше, ніж може вмістити храм. Вервечки людей, що завертали з сірого осіннього ранку до соборних воріт, із яких дихало їм назустріч тепло церковного співу й свічок, продовжували прибувати сюди до самого завершення літургії. Одних покликала провести неділю в соборі саме значущість події, наприклад, паломниця з Густинського Свято-Троїцького монастиря, що на Чернігівщині, приїхала у Полтаву в гості й, дізнавшись у Хрестовоздвиженській обителі про принесення частинки мощей Паїсія Величковського, попри поважний вік та те, що пересувається з милицями, прийшла до собору поклонитися пам’яті святого. Інші віряни, і таких, здається, було навіть більшість, того недільного ранку лише дізнались біля воріт храму про призначені у ньому церковні урочистості. Вони, як, наприклад, і полтавка Лідія Федорівна, вже не уявляють свого життя без молитви в храмі, без того, щоб причастити діток, поспілкуватися зі священиками. І це, певно, найкращі слова, які з нагоди визначної події могли прозвучати в сучасній Полтаві для Паїсія Величковського від його земляків, від усіх, за кого він уже сотні років просить Всевишнього.

Print Friendly, PDF & Email [1]