- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

Свічки скорботи у вікнах наших душ

***

Пам’ять невинно замучених голодною смертю мільйонів українців хвилиною мовчання вшанували на Зажур-горі в селі Мгар Лубенського району. До меморіалу Жертвам Голодомору 1932–1933 років лягли вінки, квіти. У Мгарському Спасо-Преображенському монастирі пройшла панахида за упокій душ наших співвітчизників, які, залишені без крихти хліба більшовицькими тиранами, вимушено покинули цей світ. У жалобних заходах взяли участь голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, заступник голови – керівник апарату ОДА Валерій Пархоменко, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, делегації міст і районів області, представники громадських організацій, молодь.

***

Щороку в останню суботу листопада, і це вже традиція, полтавці збираються на вулиці Жовтневій біля входу в “Злато місто” з різнокольоровими лампадками, щоб ушанувати пам’ять усіх, хто загинув від страшної смерті у роки голодоморів. І вже тут запалюють свічечки перед початком жалобної ходи до Свято-Успенського кафедрального собору, де проводиться заупокійний молебень.

Цього разу на Жовтневій, у центрі міста, відбулася громадська панахида, яку провели члени обласного громадського оргкомітету з вшанування пам’яті жертв голодомору-геноциду 1932–1933 років. Про страшну трагедію, про тих, хто її організував і проводив свідоме нищення наших співвітчизників у різні роки – 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947, – говорили голова обласного об’єднання товариства “Просвіта”, народний депутат України Микола Кульчинський, дослідник Голодомору, журналіст Микола Дорошенко, кандидат історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко, новообраний народний депутат України, заступник голови обласної організації ВО “Свобода” Юрій Бублик, депутат обласної ради, голова обласної організації партії “УДАР” Петро Ворона, інші промовці. Йшлося й про те, що у Полтаві, на жаль, досі немає пам’ятного знаку жертвам Голодомору. Своїм колегам, новообраним народним депутатам України, Микола Кульчинський заповів довести до кінця розпочату полтавцями справу – встановити в місті пам’ятник гетьманові Івану Мазепі.

Пам’ять невинно убієнних голодом присутні вшанували хвилиною мовчання. І під жалобні мелодії рушили колоною разом із священнослужителями Української Православної Церкви Київського патріархату до Іванової гори. Там, у Свято-Успенському кафедральному соборі, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відслужив панахиду. Він наголосив, що наші співвітчизники в голодні роки гинули сім’ями, великими родинами, і не лишилося рідні серед нащадків, яка могла б їх пом’янути. А саме це поминання – не лише данина нашої пам’яті жертвам голодомору-геноциду, воно адресоване майбутнім поколінням, щоб були пильними, щоб не допустили повторення страшної трагедії. Адже наш талановитий народ дав світові тисячі геніїв, а скільки їх було знищено в страшні роки голоду й терору?.. Мільйони!..

Довкола собору й дзвіниці полтавці поставили сотні лампадок із запаленими свічками. Вони світили земними зорями пам’яті отим мільйонам небесних зірочок невинно страчених душ… І сльози в очах світили їм. І вогники у вікнах.

***

У Кременчуці біля пам`ятного знаку жертвам Голодомору, що на кладовищі біля першої міської лікарні, відбувся традиційний мітинг-реквієм. У заході взяли участь представники кременчуцької міської влади, громадськість, учнівська молодь. Хвилиною мовчання вшанували присутні на мітингу кременчужани пам’ять про загиблих від голоду та поклали квіти до Хреста пам’яті жертвам Голодомору. Панахиду за загиблими відправив Благочинний Кременчуцького округу протоієрей Іоанн. Про страшні наслідки голоду 1932–1933 років у Кременчуцькому районі розповіла старший науковий співробітник міського краєзнавчого музею Лідія Гришко.

Приєднався Кременчук і до Всеукраїнської акції “Запали свічку пам’яті”. На площі Незалежності з палаючих свічок було викладено великий хрест як символ вічної пам’яті про невинно убієнних українців у роки голодоморів. Багато кременчужан виставили запалені свічки на підвіконня власних домівок.

У селі Омельник Кременчуцького району біля пам’ятника Жертвам Голодомору відбувся районний мітинг-реквієм “Пам’яте, ти можеш, ти повинна…”

***

Жалобні заходи з ушанування пам’яті жертв голодоморів пройшли в містах і районах Полтавщини.

Print Friendly, PDF & Email [1]