На запитання, чому уподобала саме цю газету, жінка поважного віку добрим словом згадала свого чоловіка Максима Яковича Коваля. Відтоді, як зранений артилерист повернувся з війни, і до кінця свого життя він передплачував “Зорю Полтавщини”. Сьогодні для Ганни Андріївни Коваль, яка живе з дочкою, “Зоря Полтавщини” приносить не тільки новини, а й пам’ять про рідну їм людину.
[1]