Святитель Іоанн Златоустий говорив: “Хрест – благовоління Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, утвердження Церкви, твердиня Святих, світло всього всесвіту”. Свято, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування та поклоніння.
Літописні джерела називають різні дати цієї події. За одним із переказів, цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, в 325 році вирушила в Єрусалим із метою відшукати хрест, на якому був розіп'ятий Господь, і місце поховання Христа. У результаті розкопок було знайдено три хрести. Для того, щоб довідатися, на якому з них був розіп'ятий Господь, їх по черзі покладали на померлу людину. Коли поклали третій хрест, мрець ожив.
Люди побачили це диво і попросили патріарха Єрусалимського Макарія воздвигнути Хрест Господній, аби щонайбільше вірян могли бачити його бодай здаля. Макарій піднявся на підвищення і воздвиг Хрест. Саме ця подія була покладена в основу богослужбового чина Воздвиження Хреста. Частинки древа Животворящого Хреста були розіслані по всій імперії. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Воскресіння Господнього. 13 (26 за н.с.) вересня 335 року відбулося освячення храму. Наступного дня – врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Друга, пов’язана з цим святом, важлива подія датується VII століттям. Перський цар Хозрой у 614 році захопив Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці. Через 14 років імператор Іраклій після своєї перемоги над персами віднайшов Хрест Господній та приніс його до Єрусалиму, де 14 (27 за н.с.) вересня відбулося друге урочисте воздвиження-піднесення.
Оскільки Воздвиження Чесного Хреста Господнього нагадує про Христове розп’яття і смерть, стало традицією дотримуватися в цей день суворого посту. В народі свято називали Здвиженням. Вважалось, що на нього останні ключі перелітних птахів відлітають у теплі краї, настає похолодання. За народними уявленнями, цього дня не можна ходити до лісу, тому що до зимівлі масово готуються змії, шукаючи собі надійного прихистку.
[1]