Новосанжарський селищний голова зустрів гостей на в’їзді в селище, де на місці колишніх смітників і ярів кілька років тому виріс храм-каплиця Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Нині він привітно зустрічає усіх проїжджих. Поруч, також на місці, де раніше росли бур’яни, новосанжарці посадили парк “Батьки і діти початку третього тисячоліття”. За задумом, кожна родина, в якій діти народилися після 1 січня 2001 року, отримує дозвіл на оренду клаптика землі, де може посадити дерево на честь своєї дитини. І люди приїжджають цілими родинами, турботливо садять деревця, а потім – доглядають… Незабаром тут з’явиться ще й млин – справжній, не стилізований.
Звісно, можна просто провести суботник, як то кажуть, “для галочки”. Однак у Новосанжарського селищного голови кожен захід – чи то посадка парку, квітів, чи то прибирання лісосмуги – завжди наповнений реальним змістом. “Коли постійно перебуваєш між людьми, вони самі підкидають тобі ідеї, самі їх генерують. Висловлюють побажання, яким хотіли б бачити селище. Треба тільки не цуратися людей і прислухатися до їхньої думки. А коли вже я намітив щось зробити, тоді не маю спокійної хвилини. Думаю, як зробити, кого залучити…” – говорить Андрій Река.
…На пагорбі, на початку центральної вулиці селища, відкриваються мальовничі краєвиди. Колись, розповідає селищний голова, він приїхав сюди і вжахнувся: гори сміття! Йому пояснили, мовляв, це випускники школи зустрічали тут схід сонця. Вивезли звідти сміття, і виникла ідея збудувати на цьому місці альтанку Святої Покрови – місце зустрічі випускників. Воно настільки сподобалося новосанжарцям, що нині це місце облюбували не тільки випускники, а й молодята, у яких вже стало традицією фотографуватися тут. Тож поруч обладнали й так званий місток закоханих. Ботанічна пам’ятка Вовчі Гори також з’явилася на місці колишнього смітника.
– Між пагорбами, у своєрідних кабінках, ми обладнали столики, лавочки, урни, – розповів гостям Андрій Река. – Сама природа створила цю територію для відпочинку. А ми лише надали їй цивілізованого вигляду.
Власний “фронт змін”
Загалом із часу, коли новосанжарці обрали Андрія Реку селищним головою, такого ж цивілізованого вигляду набули місцеві пляжі, лісопарк, який назвали на честь воїнів-інтернаціоналістів, з’явився парк Матері, впорядковано місця для відпочинку новосанжарців.
– Я почав працювати селищним головою навесні, й відразу ж разом із громадою ми започаткували екологічні дні. У нас виходило по 500 чоловік із різних підприємств, установ, усі разом прибирали селище. Але сміття “наростало” знову вже через тиждень. Тоді почали ставити у місцях масового відпочинку столики, лави, урни і мангали, – ділиться досвідом Андрій Олександрович.
Взагалі ж, розповів гостям Андрій Река, лише застосуванням сучасних технологій утилізації побутових відходів проблему засміченості міст і сіл не вирішити. Паралельно із покращенням організації збору сміття потрібно змінювати психологію людей. Але прищеплювати культуру в дорослому віці, говорить Андрій Река, вже тяжко. “Тому я прийшов до дитячого садочка і провів із дітками виховну бесіду, щоб вони передали батькам: сміття треба кидати в урну, тому що інакше вони ганьблять дітей. Те саме зробив у школі. Не повірите, учні з учителями і батьками говорили про чистоту в нашому містечку. І подіяло!”
Лише у комплексі ці чинники дадуть очікуваний результат. І це – не просто слова. Вони втілилися в реальні справи у Нових Санжарах, де зуміли очистити вулиці від сміття. Щодня п’ятеро прибиральників на так званих екологічних каретах прибирають селище. А роботи у них вистачає! Їм необхідно заїхати в усі куточки Нових Санжар, до 13-ти організованих місць відпочинку, очистити кожну урну, яких у селищі нараховується близько 530.
Але повністю відмовитися від послуг сміттєвозів селище, звичайно, не може. У Нових Санжарах близько 3600 домогосподарств, чимало багатоповерхівок. Два рази на тиждень у чітко визначений час сміттєвози забирають і вивозять побутові відходи. За останні роки збоїв у цьому процесі не було.
– Раніше сміття вивозили хто куди міг, у Нових Санжарах “процвітали” стихійні сміттєзвалища. Потім при селищній раді організували відділ з екології та благоустрою, у штаті якого є бензопильник, сантехніки, електрик, прибиральники, – розповідає Андрій Река. – Нині наші люди вранці йдуть на роботу чистими дорогою, тротуарами, наші гості відпочивають у чистих місцях.
В останні роки Нові Санжари й околиці селища невпізнанно змінилися, значно розширилися зелені зони, які додають не лише краси, а й цілющого повітря та здоров’я. У результаті селищу наданий статус курортного містечка. З ініціативи жителів при підтримці селищного голови у Нових Санжарах з’явилося й чимало пам’ятників та пам’ятних знаків, у тому числі доволі неординарних, таких, як, скажімо, антикризовий стовп чи місце примирення. Тож виявилося, що для чистоти й порядку зовсім не потрібні великі кошти. Все це можливо зробити на ентузіазмі й бажанні людей.
– Ми робимо все, щоб новосанжарцям і гостям селища було зручно пройти по тротуару, щоб цей тротуар був освітлений, щоб було де відпочити з дітьми. Це саме те, чим люди живуть щодня. Можливо, хтось скаже, що то звичайнісінькі буденні справи. Мабуть, так воно і є. Але ж саме з таких, здавалося б, дрібних, справ і складається поняття добробуту, благоустрою. На жаль, є у нас керівники, які тільки й бідкаються, мовляв, важкі часи, немає грошей… Це, на мою думку, лише виправдання для того, щоб нічого не робити, спокійнісінько сидіти в своєму кріслі. Втім, тут є ще й інший бік: ніякі гроші не змусять людину поважати те, що зроблено не її руками, у чому вона не брала участі. Я впевнений: якби навіть нам дали величезні гроші на приведення території селища в порядок і ми найняли за ті гроші найкращих спеціалістів, то вже на другий день було б усе знову занехаяне. А коли люди власноруч прибрали, то як потім смітити? Рука не підніметься. Тому немає вагомішого капіталу, ніж людський ентузіазм і людські руки. Взагалі, я не хотів би говорити про гроші. Бо яку б цифру не назвав, їх усе одно буде недостатньо. Головне, щоб усі вони, до копієчки, йшли на користь громаді.
* * *
Нині Новосанжарський селищний голова Андрій Река – член ради Полтавської обласної організації політичної партії “Фронт змін”. Однак не політика, а саме рідне селище, рідні Нові Санжари – ось його
справжній власний “фронт змін”, на якому Андрію Реці лише за кілька років вдалося подолати чимало проблем. Сповнений завзяття, оптимізму, життєлюбної непосидючості, Андрій Река повсякденно здійснює маленькі дива на користь рідної громади, а отже – й усієї країни.
[1]