- Зоря Полтавщини. Громадсько-політична газета - http://www.old.zorya.poltava.ua -

“У красі село біля Диканьки – це Писарівщина моя”

І хоча багато корінних писарівщан давно живуть у близьких і далеких краях, але в душі відчувають свою кровну спорідненість зі своєю малою батьківщиною. Адже тут вони народилися і виросли, у багатьох із цим селом пов’язані трудова біографія, найкращі спогади дитинства й юності. Усіх об’єднує одна велика любов до рідного гніздечка над тихоплинною Ворсклою.

Розпочалися урочистості посвятою квітуючій Писарівщині – віршованими рядками славного земляка, поета-пісняра Миколи Пойдеменка. Односельців, які пішли за межу вічності, пом’янули хвилиною мовчання. Непростий шлях численних реорганізацій випав на долю села: до революції тут діяв Великобудищанський Свято-Троїцький жіночий монастир, пізніше була утворена Друга сільськогосподарська трудколонія імені Леніна, майже півстоліття – з 1929 по 1978 роки – працював один із кращих в Україні середніх спеціальних навчальних закладів – Писарівщанський ветзоотехнікум, згодом – СПТУ №51. Історія повернулася на круги своя: у Писарівщині відроджено монастир, до якого нині з усіх усюд з’їжджаються паломники.

Щиро вітала земляків Великобудищанський сільський голова Христина Покутня. Вона назвала Писарівщину духовним осередком району та вручила грамоти й цінні подарунки багатьом односельцям. До відродження духовності закликала учасників свята настоятелька монастиря матушка Нонна й запросила всіх частіше відвідувати храм Божий.

Здоровили своїх краян почесні гості, уродженці Писарівщини: голова правління ПАТ “Полтаваплемсервіс”, заслужений працівник сільського господарства України  Микола Іванченко, перший заступник генерального директора ОДТРК “Лтава” Юрій Кустол, заступник голови Диканської райдержадміністрації Віталій Перехрест, керівники місцевих сільгосппідприємств, які орендують землі писарівщан: виконавчий директор ПАП “Диканське” Ігор Бєлий, директор ТОВ “Дружба” Володимир Пащенко, колишній заступник директора СПТУ №51 Василь Лашко.

У програмі святкування Дня села було й відзначення кращих сільських господарів, квітникарів. Визначили й кращих невістку, свекруху, тещу й зятя, мисливців, умільців, механізаторів, садівників, кращий співочий двір і навіть “вусатого няня”! Хорошого настрою присутнім додали виступи професійних артистів та аматорських колективів. Закінчилося святкування феєрверком.

Print Friendly, PDF & Email [1]