Прокоментувати цього листа ми попросили директора Кременчуцького молокозаводу Руслана ВДОВЕНКА.
– Перш за все варто наголосити на тому, що тепер Кременчуцький міськмолокозавод є частиною всесвітньо відомої компанії “Данон”, яка спроможна вкладати інвестиції у розвиток нашого підприємства. Тільки минулого року в Кременчуцький та ще два українських заводи було інвестовано майже 6 мільйонів євро. Основна частина цих коштів була витрачена не стільки на збільшення лінії продукції, скільки на покращення її якості та створення безпечних умов праці, щоб наблизити їх до європейських стандартів. У “Данону” вони дуже високі.
Щодо якості молока, то я хочу наголосити, що молоко з ринку менш якісне з точки зору безпеки, ніж заводське. Наша система якості спроможна гарантувати: там немає шкідливих домішок чи антибіотиків, що доволі часто можна виявити на ринках. Цей момент чомусь завжди залишається “поза кадром”, коли говорять про безпеку та якість молочної продукції, реалізованої на ринках. Насправді молоко з антибіотиками є досить шкідливим продуктом. А потрапляють ці медикаменти до нього зазвичай після лікування корів або ж задля того, щоб продукція довше не скисала. На базарі, як правило, не перевіряють наявність антибіотиків. Один такий тест коштує більше 50 гривень. На нашому підприємстві діє комплексна система перевірки. Перший тест робимо на фермі, другий – після приїзду молоковоза на підприємство. Якщо виявляємо там антибіотики, то повертаємо постачальнику всю цистерну. Також перевіряємо молоко на наявність різних інших речовин, які уповільнюють скисання. Ми працюємо тільки з чистими продуктами, бо місія нашої компанії – нести здоров’я якомога більшій кількості людей через здорові продукти.
– Руслане Вікторовичу, але ж не секрет, що на багатьох підприємствах система якості існує лише формально, люди вже не вірять красивим назвам і штампам. Якою є політика очолюваного Вами підприємства щодо повернення довіри споживачів до виробників молочної продукції?
– З недобросовісними виробниками конкурувати справді важко, оскільки вони дуже часто тільки декларують системи якості, але нічого насправді не застосовують, бо це дуже затратно. Але ж ми і вирізняємося з-поміж інших підприємств тим, що спрямовуємо значні кошти на забезпечення якості та безпечності продукції. Для нас головне – якість і гарантія бренда “Данон”.
– Але ж погодьтеся, що споживача щонайменше насторожує зазначений на упаковці термін зберігання заводських молочних продуктів, адже він іноді сягає й двох місяців…
– Так, це справді досить важливий момент. Дехто вважає, що більше двох тижнів молочний продукт не може зберігатися. Насправді термін зберігання, наприклад, живого йогурту може сягати 45–50 днів. Що для цього треба? Якісне молоко, перероблене на високотехнологічному обладнанні за високими стандартами. Це означає, що під час процесу переробки такого молока повністю відсутній контакт зі звичайним повітрям, в якому містяться бактерії. Далі на таких же сучасних лініях у стерильному середовищі воно розливається в тару. Саме такий процес виготовлення йогуртів запроваджено компанією “Данон” у Херсоні. Вони мають термін зберігання 30 днів. Водночас є й інші технології. Наприклад, так звані неживі йогурти (коли продукт термічно обробляють і всі бактерії гинуть) можна зберігати до 4 місяців у звичайних умовах без спеціального охолодження. Ми такі продукти не виробляємо, а виготовляємо тільки живі йогурти. Ще ми виробляємо такі традиційні продукти, як молоко, ряжанка, кефір, сметана, термін зберігання яких, як правило, – не більше 14 днів, не застосовуємо консервантів. Наше маркування цілком правдиве. Ми чітко виконуємо вимоги законодавства. Стосовно консервантів, то в живих продуктах їх не застосовують, бо при живих бактеріях це неможливо. На упаковці Кременчуцького молокозаводу написано, що кількість життєздатних молочних бактерій – не менше 10 у сьомому, а для деяких продуктів – у восьмому ступені на кінець терміну зберігання. Це і є показником чистого продукту. Якщо ж додати консервант, то ці бактерії просто не виживуть. Всі інгредієнти, які входять до складу продукту, ми зазначаємо на упаковці. Вони дозволені стандартами, є безпечними для здоров’я.
– Але за такого невеликого терміну зберігання, напевне, досить важко виробляти й транспортувати продукцію?
– Молоко – дуже примхливий і вимогливий до умов виробництва та зберігання продукт. Тож на нашому підприємстві запроваджено таку сучасну технологію, як холодна логістика. Один із її важливих моментів – доставка нашої продукції до споживача із забезпеченням необхідної температури зберігання, а саме – від 2 до 6 градусів. Ці параметри на кожному етапі виробництва й доставки на нашому підприємстві чітко контролюються. Також у кожній машині-холодильнику, яка доставляє продукцію до магазинів, встановлено прилади для фіксації температури. Якщо десь було відхилення, його легко перевірити.
– Дехто вважає, що великі виробники закуповують задешево молоко, переробляють його і реалізують занадто дорого.
– Це ще один міф. Виробляти молочні продукти з сирого молока – доволі складна й затратна справа. Наприклад, закупівельна ціна у Європі та США, порівняно з нашою, набагато нижча, але поряд із цим там діє ефективна програма дотацій виробників молока. А продукція на полицях магазинів значно дорожча від нашої. Статистика прибутковості нашого підприємства не фіксує надприбутків. У свіжомолочному секторі українського ринку частка продукції “Данону” і його трьох підприємств нині становить майже 20 процентів. Відсоток реалізації продукції Кременчуцького молокозаводу на теренах області невеликий, адже наші вироби “розходяться” по всій Україні. Тобто завод є внутрішнім експортером області. Виробляємо в Кременчуці, а продаємо у різних регіонах. Зокрема бренд “Простоквашино” є загальнонаціональним.
– Нещодавно компанія “Данон” спільно з благодійним фондом “Добробут громад” розпочала на Полтавщині реалізацію соціального проекту зі створення молочного кооперативу в селі Сушки Козельщинського району. Як Ви оцінюєте його роботу протягом кількох місяців функціонування, і чи вдалося знайти порозуміння з місцевими власниками худоби?
– Кооператив у Сушках має хороший старт. Нині його членами вже стали 53 сім’ї, ще 29 регулярно здають молоко. Якщо воно високої якості, то оцінюємо на 20–25 відсотків дорожче. Одним із плюсів кооперативів є встановлення на пунктах прийому холодильної камери; машина, яка забирає молоко, також обладнана охолоджувачем, що дає можливість транспортувати молоко при необхідній температурі у будь-яку погоду. Тут же встановлено лабораторне обладнання, яке дозволяє на місці досліджувати сировину на наявність різного роду домішок чи антибіотиків.
Цей проект спрямований на підтримку селян. Крім організованого збору молока, його ініціатори ще й безкоштовно пропонують індивідуальним господарям нетелей. Якщо спочатку їх просто побоювалися брати, то згодом виникла черга. Я переконаний, що за такими проектами – майбутнє, і це зовсім скоро відчують індивідуальні виробники молока.
Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”
[1]