Втім, і "примітив" у Тетяни особливий, бо в цьому випадку народну картину малює дипломований спеціаліст у галузі живопису. А на світанку весни ми побачили іншу грань таланту Тетяни Кобзар. Море квітів, бабусина хата, стежка за селом… Художниця – мешканка Полтави, але всім серцем прикипіла до оржицької землі, села, звідки родом її батько. Тому з чоловіком, також талановитим художником Миколою Мещеряковим, більшу частину року проводять у селі. Там дивовижна первозданна природа, чарівна річка Сула, розмаїття рослинності, безліч птахів. Усе це надихає майстриню на творчість. А квіти вона малює здебільшого ті, які посадила сама на обійсті. Тож і здаються вони живими.
[1]