Нещодавно такий захід пройшов і на Полтавщині. У Кременчуці до роботи міжрегіональної науково-практичної конференції долучилися лікарі-терапевти, кардіологи, ревматологи, неврологи, ортопеди-травматологи, геріатри, лікарі загальної практики сімейної медицини, лікарі госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни, студенти медичного коледжу.
Наукова діяльність Інституту, створеного ще 1950 року, традиційно має три основних напрями досліджень, а саме: біологія старіння – фундаментальні дослідження механізмів старіння та вивчення чинників, які цей процес сповільнюють або прискорюють; клінічна геронтологія та геріатрія – клініко-експериментальні дослідження взаємозв’язку процесу старіння та вікової патології, перебігу основних захворювань в похилому віці, розробка та вдосконалення методів діагностики, лікування, профілактики, реабілітаційних заходів; соціальна геронтологія та герогігієна – аналіз демографічної ситуації, умов життя, характеру харчування, трудової діяльності, їх впливу на стан здоров’я та тривалість життя населення України. Нині ці теми є актуальними в усьому світі, а для України – особливо, зважаючи на загрозливі тенденції демографічної ситуації. Варто зазначити, що на Полтавщині мешкають 341676 людей похилого віку, а в Кременчуці – майже 26 тисяч. До того ж упродовж останніх років зберігається перевага кількості померлих над народженими.
Керівник проекту – президент Української асоціації остеопорозу, заступник голови наукового медичного товариства геронтологів і геріатрів України, професор Владислав Поворознюк наголосив, що для науковців важливим є спілкування із лікарями-практиками для того, щоб наукові напрацювання мали якомога коротший шлях до впровадження на практиці. Адже йдеться про профілактику старіння людського організму, лікування найбільш поширених захворювань людей похилого віку. З доповідями на ці теми виступили фахівці Інституту геронтології АМН України. У центрі уваги були питання діагностики та лікування системного остеопорозу, болю в спині, вікових особливостей профілактики та реабілітації інсульту, сучасних аспектів патогенетичної терапії хвороби Паркінсона та Альцгеймера, нових підходів до фармакотерапії психосоматичної патології та інші.
Така ж конференція пройшла й у Полтаві на базі Української медичної стоматологічної академії. На думку багатьох практичних лікарів, безпосереднє спілкування із науковцями має велику користь, адже з’являється можливість не тільки дізнатися про нові напрацювання та практики, а й отримати консультації з різних питань.
[1]