17 грудня. Варвари. Про цей день у народі побутувало багато приказок: "Варвара шматок ночі увірвала, а дня доточила". Або така: "Варвара заварить, Сава загартує, а Микола закує". Завбачували й погоду: "Якщо на Варвари – болото, то буде зима красна, як золото". Цього дня дерева в інеї – буде врожай на фрукти.
18 грудня. Сави. Дощова зима – ознака неврожайного року, малосніжна – до посушливого літа.
19 грудня. Миколая. У давнину говорили: "Хвали зиму після Миколи". Вважалося, що який день на Миколу зимового (вітряний, з опадами, сонячний), такий і на Миколу літнього (22 травня).
20 грудня. Амвросія-провісника. Якщо сонце ховається за хмарами, а на деревах висне іній – наступного дня буде хмарно, відлига.
21 грудня. Потапа. За цим днем у давнину визначали погоду на лютий.
22 грудня. Ганни. Цей день співпадає із зимовим сонцестоянням. Звідси й приказка: "Сонце – на літо, а зима – на мороз". У народі вважали, що "яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки".
Підготувала
Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.
[1]