А сонце й справді сяє буквально з усіх робіт Олександра Смірнова, Сергія Поздєєва, Володимира Устименка, Олександра Шабадея. І перші глядачі, переважно полтавські художники, впізнавали місця, де вони відпочивали й працювали на етюдах. Директор полтавської Галереї мистецтв Ольга Курчакова відзначила, що кримська мистецька школа відчутно відрізняється від полтавської, а заслужений художник України Микола Підгорний уточнив: у цих роботах вгадується стиль 60-х років минулого століття. Це збереження традицій тодішніх прекрасних майстрів пензля чи намагання відповідати на запити сучасних колекціонерів – то вже питання до мистецтвознавців.
Але безперечно, що ця сонячна краса радує, зігріває душу, додає оптимізму глядачеві.
[1]