Знову погляди молодих були прикуті до їхніх усіяних нагородами мундирів… На грудях – ордени та медалі, на серці – спогади: три довгих роки тривало визволення українських земель, аж допоки наприкінці жовтня 1944-го радянські війська вибили фашистів із Закарпаття. Київ було звільнено майже за рік до цих знаменних подій, які в історії назавжди залишилися як Карпатсько-Ужгородська операція.
Віддати шану воїнам-визволителям, а також усім, хто наближав Перемогу в тилу, до меморіалу Солдатської слави прийшли голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, голова обласної ради Іван Момот, секретар Полтавської міськради Оксана Деркач, представники громадськості, молоді, духовенства.
Пам'ять про тих, хто поліг на фронтах Великої Вітчизняної війни, вшанували хвилиною мовчання. До підніжжя монумента лягли вінки та квіти. І ніби через десятиліття долинають до нас безсмертні рядки Андрія Малишка, написані поетом у тривожні воєнні роки: "Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти…"
* * *
Урочистості з нагоди 67-ї річниці визволення України пройшли у містах і районах області.
[1]