І, звісно, не хочеться думати, що є в незвичайного явища пояснення більш прозаїчні: одні говорять, що це довго трималася сприятлива температура повітря, інші зітхають про загальний стан рослин, котрі можуть виявляти і в такий щемний спосіб ознаки свого нездужання… Тож і зрозуміло, що іноді ті, хто приходить помилуватись сюрпризом природи, не знають, сумувати їм чи радіти: грона свіжих квітів на майже голому вітті кущів і дивують, і непокоять… Чи стане гаю снаги на повну силу розквітнути через півроку? Хочеться вірити, що якщо він не пошкодував такого привітного вітання для осені, то щиро відгукнеться і на поклик весни…
[1]