Символом зустрічі учасники форуму обрали "вінок єднання", у котрий кожен із тих, хто виголошував слово, вплітав нову квітку. Родзинкою від полтавських традицій відкриття мистецьких заходів, що згуртовують шанувальників українського красного письменства, було урочисте запалення так званої поетичної свічі, від якої усім на душі має стати світліше.
На свято, яке відбувалося в телецентрі ОДТРК "Лтава", привітати земляків із перемогою у конкурсі прийшли заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, заступник голови обласної ради Володимир Марченко, Полтавський міський голова Олександр Мамай. Кожен із них звернувся до громади зі словами про значущість праці кожного у справі ствердження й розвитку рідної мови в нашому суспільстві. Йшлося і про те, як змінилося протягом останніх десятиліть ставлення до українського слова, про обласні літературні премії, які щороку вручаються, зокрема й за досягнення у письменстві, й, зрештою, про звичайний дух істинних українських традицій, який насправді притаманний кожній нашій родині – варто лише не забувати повертатись до рідної хати, в якій батьки завжди чекають своїх дітей.
Дипломи переможцям вручали голова оргкомітету конкурсу, заслужений журналіст України, голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін та секретар Полтавської обласної організації НСЖУ Іван Носівець. Юрій Анатолійович розповів аудиторії про те, що, побувавши в понад 130 країнах світу, щоразу вважав за обов'язок роздарувати за кордоном валізу з українськими книгами, а також похвалився своїми полтавськими коренями – знайдений у домашніх архівах документ свідчить, що його предки були козаками з Полтавської губернії.
Привітати полтавців приїхала й переможниця конкурсу з Києва, заслужений діяч мистецтв України, поетеса Зоя Кучеренко. Вона закликала зрозуміти й відчути, що тільки слово, вільно і з любов'ю вимовлене, здатне через голосову вібрацію поєднувати землю з космосом так, щоб людям у їхньому життєвому просторі велося на добро і щастя. Подаровані поетесою вірші запросили аудиторію в її київську квартиру, де, на жаль, холодок у літню спеку створюють не кронисті дерева під вікнами, а лише будівельний бетон, де дивують знайомих-сусідів розвішані на дорогих шпалерах вишиті рушники…
Кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри української літератури ПНПУ ім. В. Г. Короленка Віра Мелешко подякувала всім нагородженим за те, що у наших важких матеріальних буднях їхню свідомість визначає, у першу чергу, мова, адже саме вона в усі часи залишається свідченням існування і неперервності нації. Підтвердженням думки, яку промовляє назва конкурсу "Українська мова – мова єднання", Віра Мелешко вважає і той факт, що захід об'єднав людей різних поколінь, різних професій, різного досвіду роботи зі словом.
Музичною окрасою свята стали участь у ньому вихованців мистецьких навчальних закладів Полтави, виконані кобзарем Іваном Новобранцем думи, а також підготовлений організаторами на завершення зустрічі сюрприз – виступ заслуженого ансамблю пісні й танцю України "Лтава" Полтавського МБК.
[1]