Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості пов’язаний із відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти й газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримській газоносній області.
Максимального ж рівня видобутку нафти (разом із газоконденсатом) – 14,4 млн тонн – досягнуто в 1972 р., газу – 68,7 млрд куб. м – у 1975 р.
Із території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу – вони здійснювалися до Польщі з 1945 року. А з 1967 року український газ став подаватися до Чехословаччини, пізніше – до Австрії. Транзит нафти територією України до Чехословаччини розпочався з 1962 р.
Сьогодні частка нафти й газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить понад 50 відсотків. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ, частка якого в енергобалансі за останні роки складає 36–40 відсотків.
Але, незважаючи на це, в Україні нині відчутний дефіцит вуглеводнів. У 1991 році споживання природного газу складало 118,1 млрд кубометрів, і країна посідала 3-тє місце в світі за рівнем споживання газу, поступаючись лише США та Росії. За 18 років використання природного газу в Україні зменшилося на 55 відсотків і в 2009 році склало понад
50 млрд куб. метрів.
Історія ж видобутку вуглеводнів на Полтавщині почалася далекого 1948 року. Саме тоді поблизу хутора Радченкового, розташованого за 18 кілометрів від Миргорода, розпочалося зведення першої бурової. Незважаючи на примітивний інструмент і важкі умови роботи, свердловини №1 та №2 пробурили менш ніж за два роки. А 12 липня 1950 року із однієї зі свердловин пішов промисловий нафтогазоконденсатний фонтан. Ця подія і стала зародженням газової промисловості на Полтавщині. Далі був створений уже Радченківський промисел, а 1957 року розпочалася комплексна експлуатація родовищ. При цьому їх кількість стрімко зростала.
У 1959 році було введено в розробку Зачепилівське, а 1961-го – Солохівське й Сагайдацьке родовища, через два роки запрацювало ще й Більське родовище. Підприємство стрімко набирало обертів, а технології видобутку вуглеводнів ставали інтенсивнішими.
Пам’ятний для управління і 1963 рік. Постановою уряду Радченківський промисел реорганізували в Полтавське газопромислове управління. Начальником управління призначили Енвара Хамизовича Мухамедзянова. З кожним наступним роком підприємство лише зміцнювало свої передові позиції.
Із 1968-го по 1974 роки біля керма управління стояв Володимир Іванович Резуненко. Під його керівництвом підприємство успішно виконувало виробничі завдання.
Із 1974-го по 1986 роки продовжував справу попередників уже Анатолій Іванович Німненко. За його плечима був значний виробничий шлях, тож він знав, і як правильно зробити, і як правильно організувати роботу. Тому цілком природно, що за цей час успішно велися пошуково-розвідувальні роботи, відкривалися нові родовища. За період із 1974-го по 1984 роки до складу Полтавського газопромислового управління ввійшли 12 родовищ: Новотроїцьке, Гадяцьке, Розпашнівське, Новоукраїнське, Тимофіївське, Куличихинське, Котелевське, Новомиколаївське, Абазівське, Руденківське, Потічанське та Семенцівське.
У 1986 році на посаду начальника управління призначили Михайла Петровича Ковалка, завдяки якому втілено безліч виробничих проектів. Наприклад, унікальний комплекс із глибинного очищення газу, що сприяв максимальному очищенню газу від конденсату та поліпшенню його якості.
На новий етап розвитку газопромислове управління вийшло 1988 року. Тоді посаду директора обійняв Володимир Іванович Артемов. Орієнтуючись на передовий досвід розвинутих країн, він визначив пріоритети подальшої розбудови управління. Географія газових промислів управління ставала ширшою. До ГПУ “Полтавагазвидобування” приєдналися Березівське й Степне родовища, які раніше входили до складу Харківського управління.
Повністю ж зосередитися на найперспективніших напрямах видобутку вуглеводнів вдалося завдяки реформуванню нафтогазової галузі України, коли в 1998 року утворилася дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, філією якої і є ГПУ “Полтавагазвидобування”.
Не стояло на місці управління і в новому тисячолітті. На початку 2000-х років введено в дію Яблунівський газопереробний завод. Це дало можливість переробляти енергетичну сировину. А ще 2000 року в ГПУ “Полтавагазвидобування” з’явився новий директор – Ігор Степанович Атаманчук. Продовживши справу попередників, Ігор Степанович забезпечив подальший розвиток управління, збільшивши його виробничий і економічний потенціал. Крім того, підприємство продовжувало зберігати свої високі позиції у вітчизняній газодобувній галузі.
Із 2010 року ГПУ “Полтавагазвидобування” очолює Олександр Володимирович Ляшенко, який із 2003 року працював на керівних посадах дочірньої компанії “Укргазвидобування” та Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Його вміння бачити перспективу, вимогливість і принциповість, ґрунтовні знання у сфері сучасних засобів управління виробництвом сприяли подальшому розвитку підприємства.
Так, нині управління здійснює розробку на 83 родовищах у 9 областях України. Основними видами промислової продукції, що виробляється управлінням сьогодні, є природний газ (щорічний видобуток – 6 млрд куб. м), газовий конденсат (майже 400 тис. тонн на рік), нафта (120 тис. тонн на рік), скраплений газ (46 тис. тонн на рік). У загальному обсязі видобутку вуглеводнів ДК “Укргазвидобування” частка ГПУ “Полтавагазвидобування” становить 41 відсоток природного газу, 78 відсотків газового конденсату та 77 відсотків нафти. І це попри те, що більшість родовищ експлуатуються більше 40–50 років і нині перебувають на завершальній стадії розробки. А ще ГПУ “Полтавагазвидобування” вкладає значні кошти в розвідувальне та експлуатаційне буріння, облаштування родовищ, підключення нових та реконструкцію старих свердловин. Кожного року на це витрачається майже півтора мільярда гривень.
Із метою раціонального використання вуглеводневих ресурсів в управлінні діє програма, згідно з якою з видобутої сировини вилучаються практично всі корисні складові: пропан-бутан, широка фракція легких вуглеводнів та ін. Працює підприємство і над питанням енергозбереження. На об’
єктах ГПУ “Полтавагазвидобування” задіяно шість турбодетандерних установок. Це дозволяє без енергоносіїв якісніше виконувати підготовку газу перед його подачею в магістральні газопроводи та збільшити видобуток газового конденсату й зрідженого газу. Крім того, на головних спорудах Солохівського родовища впроваджено турбогенератор, завдяки якому вдалося збільшити на 10 тис. тонн на рік виробництво широкої фракції легких вуглеводнів на установці низькотемпературної абсорбції та утилізувати енергію природного газу, що виділяється при його розширенні, шляхом перетворення її в електричну за допомогою електрогенератора. Щорічно на цій установці виробляється до 6 млн кВт/год електроенергії.
Із метою розширення площ розробки родовищ та відповідно збільшення видобутку вуглеводнів управління працює по намиву штучних споруд у заплаві р. Сули на Яблунівському родовищі, а в 2011–2012 роках планується розпочати намив штучної площі в заплаві р. Коломак на Чутівському родовищі. Це дозволить пробурити чотири додаткові свердловини на кожному родовищі та збільшити видобуток газу на 180–200 млн куб.м на рік та газового конденсату – на 14–15 тис. тонн на рік.
Минулого ж року проведено реконструкції на установках із комплексної підготовки газу “Опішня”, “Комишня” та “Куличиха” зі встановленням інтегрованих мотор-компресорів “Ajax”. За рахунок реконструкції отримано додатковий видобуток газу 73 млн куб.м на рік, конденсату – 2500 тонн.
Нині управління працює над втіленням новітнього технологічного рішення з оптимізації розробки Тимофіївського, Куличихинського та Котелевського родовищ за рахунок використання технології із заміною рециркуляції природного газу азотом із метою підтримання пластового тиску. Це дасть можливість вивільнити з рециркуляції та направити споживачеві природний газ.
Усі досягнення в газопромисловому управлінні здобуті завдяки спільній роботі трудового колективу, який налічує 4 652 висококваліфікованих працівники. Серед них необхідно відзначити слюсаря і майстра з видобування Гадяцького цеху А.А. Городовенка та М.І. Литвиненка, слюсаря і оператора з видобування Машівського цеху В.Т. Мишка та О.В. Перцевого, машиніста і слюсаря Солохівського цеху О.М. Чухрая та В.М. Шубку, слюсаря і оператора з видобування Яблунівського цеху А.І. Кулика та Р.П. Мазепу, бурильника і токаря цеху ремонту свердловин В.І. Бобира та
І.В. Бахмета, майстра і слюсаря бази ремонтно-технічного забезпечення О.О. Дашевського та В.Є. Павлова.
Керівництво ГПУ “Полтавагазвидобування” й редакція газети щиро вітають усіх працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості з професійним святом і бажають нових виробничих досягнень.
[1]