А з цим нині в селах ой як складно. І хоча керівництво області вживає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення соціального розвитку населених пунктів, підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектора та вирішення соціальних проблем села, виправити ситуацію, яка складалася роками, а то й десятиліттями, доволі складно, навіть проблематично. Розроблено та затверджено на останній (5-й) сесії облради “Програму соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області на 2011 рік”, якою передбачено 13 напрямків соціального розвитку та пілотні проекти в сільській місцевості. Аналогічні програми розроблено і в кожному районі області.
“Про заходи органів виконавчої влади з розвитку агропромислового комплексу Полтавщини та збереження сільських населених пунктів” – таким було головне питання порядку денного виїзного засідання Громадської ради при облдержадміністрації, що відбулося на базі Котелевського району, вже на під’їзді до якого гостей зустрічали Герой України, голова райдержадміністрації Тетяна Корост і голова районної ради Василь Тимошенко. Вони детально ознайомили членів Громадської ради з виробничою діяльністю агроформувань району, їх внеском у розвиток соціальної інфраструктури сільських населених пунктів. Зокрема гості оглянули поля ТОВ “Агрофірма “Маяк”, де ознайомилися з системою ведення землеробства; побували на високотехнологічному комбікормовому заводі, який за зміну виготовляє 70 тонн комбікормів; на молочнотоварній фермі “Годувальниця-1”, де застосовано передові технології виробництва молока, функціонує доїльний зал, встановлено обладнання провідних світових виробників; на будівництві молочного комплексу “Годувальниця-2”, що зводиться на базі занедбаної ферми колишнього колгоспу поблизу села Велика Рублівка. Варто зазначити, що АФ “Маяк” – це потужне передове сільгосппідприємство, яке займається рослинництвом, тваринництвом, овочівництвом, картоплярством, опікується соціальними питаннями, має розвинену переробну галузь, відоме не тільки в області, а й за межами України. А такі агроформування, як “Ковпаківець” та “Скіф”, мають в обробітку приблизно по 2,5 тисячі гектарів землі, господарюють самостійно й доволі успішно. Скажімо, у “Скіфі” (керівник – Олексій Бовдир) останніми роками взято курс на розвиток молочного скотарства, при цьому значні кошти вкладаються у кормовиробництво, спорудження приміщень для утримання великої рогатої худоби. На відповідному рівні підтримується соціальна інфраструктура села Більська, щороку будується чи відновлюється з існуючого фонду по кілька житлових будинків для працівників господарства.
– Єдино в минулому році агрофірма “Маяк” інвестувала у розвиток власного виробництва 24 мільйони гривень зароблених господарством коштів, – розповіла Тетяна Корост. – Поряд із цим ми маємо в районі й таких собі “інвесторів”-сільгоспвиробників, які з 5 мільйонів гривень власних прибутків за минулий рік вклали у розвиток власного виробництва лише кілька тисяч гривень, і при цьому влада не має на таких господарів дієвого впливу. Хоча загалом агроформування району на належному рівні дбають про соціальну сферу населених пунктів, на території яких орендують землі.
І в сказаному могли наочно пересвідчитись учасники виїзного засідання Громадської ради, які також побували і в громадській приймальні “Молодіжного регіону”. Ця неполітична організація опікується вирішенням проблем котелевської молоді в питаннях працевлаштування, проводить різні акції, “круглі столи”, організовує молодь для участі в благоустрої селища, співпрацює з владою…
На пленарному засіданні до членів Громадської ради долучилися й представники дорадчої Ради місцевого конгресу. Вітаючи учасників зібрання, голова обласної ради Іван Момот зазначив, що на розвиток сільських населених пунктів області в рамках реалізації “Програми соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області на 2011 рік” вже мобілізовано із бюджетів різних рівнів та спонсорської допомоги майже 150 мільйонів гривень. Тобто там, де люди мають бажання працювати, як, наприклад, у Котелевському районі, там вишукують кошти й вирішують проблеми. Адже, скажімо, для наведення порядку й благоустрою прилеглої території великих коштів не потрібно, а між тим не повсюди роблять це своєчасно.
– Наш район – аграрний, бо за винятком підприємств нафтогазового комплексу іншого виробництва по суті немає. І хоча ми щорічно сплачуємо державі тільки рентної плати понад 200 мільйонів гривень, район дотаційний. Наша стратегія – розвиток агропромислового комплексу, й тому намагаємося прийти до замкненого циклу агровиробництва: від виробника – до споживача, – зазначила Тетяна Корост.
Вона також проаналізувала ситуацію із розвитком тваринництва в державі, області й у своєму регіоні, наголосивши, що Котелевщина за показниками молоковиробництва нині вийшла на рівень 1990 року. А кожна тваринницька ферма – це стабільні робочі місця й задовільний екологічний стан довкілля, а ще – розвиток сільських територій.
За підсумками виїзного засідання Громадської ради її голова Володимир Голуб констатував, що органами влади проводиться певна робота щодо скорочення безробіття та поліпшення рівня життя сільського населення. А в сільському господарстві в цілому забезпечено позитивну тенденцію зростання заробітної плати та розміру орендної плати за землю, збережено потужний експортний потенціал сільськогосподарської продукції. Здійснюються заходи щодо розвитку інфраструктури села. Водночас не призупинено негативні тенденції щодо скорочення чисельності худоби та птиці, виробництва молока, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, що опосередковано сприяло підвищенню цін на продукти харчування. Наголошувалося, що в той час як дрібні сільгоспвиробники не мають можливості збути свою продукцію, торговельні мережі міст Полтавщини заповнені здебільшого імпортними фруктами й овочами. Йшлося й про занепад агровиробництв, що призвело до деградації та нищення села. Через відсутність роботи в селах загрозливого поширення набули пияцтво, крадіжки, наркоманія, що ведуть до подальшої деградації населення. Окрім цього, подекуди в області село знищується через добування нафти й газу, місця виробництва яких часто перетворюються на місця екологічного лиха, де населення страждає через отруєння води та довкілля.
Громадська рада винесла рішення про необхідність розгляду питань стосовно підтримки агропромислового комплексу Полтавщини та збереження сільських населених пунктів керівництвом області, після чого до Президента України, Кабміну, Верховної Ради України будуть направлені відповідні пропозиції щодо поліпшення ситуації на селі. Також вирішено повторно повернутися до розгляду піднятих на нинішньому виїзному засіданні питань у листопаді цього року.
[1]