Випускників, викладачів, їхні родини, гостей свята привітав колишній начальник ПВЗРКЧУ генерал-майор Володимир Старун. Чималий кіноконцертний зал був повністю заповнений колишніми курсантами, які прибули з різних міст України, Білорусі, Молдови, Російської Федерації.
Випускник училища генерал-майор Валерій Новосьолов зазначив, що нинішнє свято оповите смутком, бо училище – розформоване, і тепер колишні курсанти не можуть провести урочистості в стінах альма-матер. Приміщення Кадетського корпусу, де раніше розміщувалося артучилище, руйнується. Його подальшу долю досі вирішують.
17 із 43 календарних років служби Валерій Новосьолов обіймає посаду начальника Військ протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ. Всім, чого досягнув, завдячує рідному училищу.
– Зенітне ракетне зробило з нас справжніх військових, – говорить він.
Валерій Володимирович від імені командування Військ протиповітряної оборони Сухопутних військ привітав усіх присутніх із 70-річчям від часу заснування училища, зачитав вітання від Міністерства оборони, Генерального штабу Головнокомандувача Збройними силами України.
З привітаннями також виступили керівник делегації Академії протиповітряної оборони Росії полковник Олександр Давидов, генерал-майор Володимир Баштанников – від випуск-ників артучилища, які служать у Збройних силах Білорусі, начальник управління СБУ Києва контр-адмірал Юрій Парамонов, також випускник училища. Від обласної ради та голови обласної державної адміністрації Олександра Удовіченка привітання всім, хто прибув на зустріч випускників, передав перший заступник голови ОДА Віктор Животенко.
***
Перші сторінки в історію артилерійського училища були вписані кров’ю курсантів і командирів у суворі роки Великої Вітчизняної війни. Близько двох тисяч юнаків потрапило тоді на передову лінію вогню. У березні 1942 року навчальний заклад був удостоєний ордена Бойового Червоного Прапора. Тих фронтовиків, а також начальників Полтавського вищого зенітного ракетного командного червонопрапорного училища, яких уже немає серед живих, учасники зустрічі пом’янули хвилиною мовчання.
Училище випустило більше 17 тисяч офіцерів, серед яких – 10 Героїв Радянського Союзу. Є й Герой Росії – випускник 1985 року Віктор Трохименко. Багато випускників займають високі посади в арміях різних країн. Чимало колишніх курсантів ПВЗРКЧУ і в мирний для громадян Радянського Союзу час воювали – в Афганістані, в інших гарячих точках планети.
…Роки летять, міняються держави, люди, ідеології. Але пам’ять не старіє. Для випускників військового училища приїзд до Полтави став зустріччю із молодістю, з містом, яке, як і альма-матер, залишилося в серцях назавжди.
Для гостей співали і танцювали кращі дитячі й молодіжні творчі колективи Полтави. Музичний фон свята від самого початку урочистостей створював муніципальний духовий оркестр «Полтава», художнім керівником і диригентом якого є заслужений артист України, теж випускник цього училища, Едуард Головашич. Після урочистостей гості мали нагоду вклонитися могилам колишніх наставників, чий земний шлях закінчився, та ознайомитися з сучасною Полтавою.
[1]