– Вікторе Павловичу, з якими питаннями чорнобильці звертаються до об'єднання найчастіше?
– У першу чергу це ті, що пов'язані з пенсійним забезпеченням. І в обласному об'єднанні, й у районних підрозділах у нас є матеріали позитивних судових рішень, спираючись на які, наші працівники можуть роз'яснити чорнобильцям порядок звернення до суду з метою перегляду розмірів пенсії.
Багато питань і щодо оздоровлення, тим більше зараз, коли літо вже майже на порозі. Але з цим загальна картина доволі плачевна: зі ста чорнобильців лише один забезпечується путівкою до санаторію. У законодавстві, щоправда, є такий нюанс: за неотриману путівку виплачувати компенсацію. Але ж ця сума складає тільки 120 гривень, тоді як путівка коштує понад 4 тисячі. Що державі вигідніше: оздоровити чи виплатити компенсацію?
І перелік таких парадоксів можна продовжувати довго: передбачене законом житло чорнобильцям не виділяється, компенсація за продукти харчування виплачується із запізненням. Реально скористатися можна хіба що пільгами на оплату комунальних послуг та проїзд у міському транспорті.
– Чорнобильці – постійні пацієнти лікарів…
– У Полтавській обласній клінічній лікарні відновного лікування діє розраховане на 30 ліжок спеціалізоване відділення для чорнобильців. Медпрепаратами вітчизняного виробництва, харчуванням пацієнти забезпечуються безкоштовно. Немає у нас претензій і до обласного госпіталю для інвалідів війни. А от із лікуванням у обласних відділеннях ендокринологічного та урологічного профілю гірша ситуація. Те ж саме й щодо інших спеціалізованих медичних закладів.
Болючою проблемою для нас стало те, що нинішнього року зовсім немає фінансування з держбюджету на проведення складних оперативних втручань для чорнобильців. Раніше цим опікувалось МНС України.
– Вікторе Павловичу, полтавці пам'ятають історію про те, як через ваше об'єднання хворій дитині допомагали італійські благодійники.
– Італійські громадські організації зібрали тоді 250 тисяч євро. До речі, за весь післяаварійний період держава не виділила нам у область для оздоровлення дітей такої суми, як за кордоном зібрали для однієї операції. На жаль, вона лише подовжила життя дитини на півтора року. Але ж наші італійські друзі продовжували збирати кошти на другу операцію. Їх передали гематологічному відділенню Полтавської міської дитячої клінічної лікарні. Загалом же наші діти вже 16 років їздять на оздоровлення в Італію. У цьому році можливість оздоровитися матимуть 24 дитини.
– Нині, напередодні 25-ї річниці Чорнобильської трагедії, ваш актив усе частіше перебуває у столиці – але не на урочистих заходах, а на акціях протесту…
– Цілком зрозуміло, що коли Верховна Рада України прийме запропонований Урядом законопроект про гарантії держави щодо виконання рішень суду, соціальні гарантії, які виписані для чорнобильців у чинному законодавстві, будуть скорочені. Думаю, якщо депутати все-таки проголосують за цей законопроект, а він зараз у другому читанні, то це стане кроком до того, що про Чорнобиль в Україні почнуть забувати. Ми разом із чорнобильцями з різних областей України їздимо на акції протесту, зустрічаємось із урядовцями, наполягаємо на своїх правах, адже 25 років тому ми втратили здоров'я, захищаючи свою країну.
[1]