Але днями Кременчуцький хлібокомбінат підвищив вартість цього продукту. Якою ж є ситуація на продовольчому ринку області? Відповісти на це та інші запитання ми попросили начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександра СЕНЯ.
– Олександре Васильовичу, всі ми пам’ятаємо, як непросто торік в області відбувалося формування регіональних ресурсів зерна, як задля утримання стабільних цін на хліб укладалися меморандуми порозуміння між владою й виробниками хліба. Що маємо нині? Чи достатні запаси зерна на Полтавщині?
– Питання стабільної цінової ситуації на споживчому ринку є ключовим завданням загальнообласного рівня. Вирощеної торік продукції, відповідно до балансу попиту і пропозицій, достатньо, щоб забезпечити продовольчу безпеку в області й заповнити ринок власними продуктами харчування. У нас сформовано тримісячний запас продовольчого зерна в обсязі 60 тисяч тонн. У районах, згідно з укладеними угодами та гарантійними листами між суб’єктами господарювання та райдержадміністраціями, заготовлено 34,8 тисячі тонн продовольчого зерна. Відповідні підтверджуючі документи про заготівлю продовольчого зерна до регіональних ресурсів є в райдержадміністраціях та в інспекції якості.
Містам обласного значення доведено завдання – заготовити 26,7 тисячі тонн. Формування ресурсів продовольчого зерна для міст обласного значення здійснюють хлібокомбінати та приватні підприємства.
Відповідно до поданих декларацій станом на 1 січня 2011 року в області знаходиться на зберіганні 1 мільйон 181 тисяча тонн зерна, з них 210 тисяч тонн – продовольчого. Пшениці задекларовано 231 тисячу тонн, із якої 171 тисяча тонн – продовольча, жита – 32 тисячі тонн, майже все воно продовольче. Зараз у регіональних ресурсах продовольчого зерна зберігається 32 тисячі тонн, що менше від попереднього місяця на 2,1 тисячі тонн. У Державному інтервенційному фонді для потреб області зберігається 69 тисяч тонн зерна, яке належить Аграрному фонду. Це дає змогу мати сьогодні стабільні ціни на соціальні види хліба.
Закупівельні ціни на пшеницю і жито тривалий час залишалися стабільними, і тільки останні два тижні в області спостерігається зростання закупівельних цін на продукцію рослинництва. Так, ціни на пшеницю ІІ та
ІІІ класів зросли на 350 гривень за тонну.
– Чи може це позначитися на вартості соціальних сортів хліба, і яка ситуація в області стосовно запасів гречаної крупи, ціна на яку нині б’є всі рекорди?
– Свого часу влада всіляко сприяла закупівлі хлібокомбінатами продовольчого зерна за нижчими від існуючих на зерноринку цінами, з тим, щоб забезпечити виготовлення так званого соціального хліба, ціна на який, не в останню чергу завдяки сільгосптоваровиробникам області, й тепер залишається незмінною. І практично всі хлібопекарі цим скористалися, тож нині все на їхній совісті. Стосовно гречки, то в 2010 році в області її зібрали близько 6 тисяч тонн, що достатньо для забезпечення потреб населення Полтавщини в гречаній крупі. Основним переробником гречки є Миргородський КХП №1, який має потужність переробки 60 тонн за зміну, але він із 2009 року не працює. У сільгосппідприємствах області та в приватних підприємців є 42 невеликі крупорушки (від 50 кг до 4 ц за зміну), які виробляють крупу переважно для громадських потреб і на давальницьких умовах для населення. Тому зерно гречки вивозиться на переробку за межі області, а потім повертається крупою, що впливає на рівень її ціни.
За дорученням Кабінету Міністрів України в області було проведено перевірки наявних обсягів зерна, крупи та насіння гречки у суб’єктів зберігання. Станом на 22 січня 2011 року в області зберігалося 2,4 тисячі тонн гречки, а це фактично піврічна потреба.
– А як щодо продукції тваринництва, адже досить часто сільгоспвиробники й селяни нарікають на низькі закупівельні ціни на молоко та м’ясо, несвоєчасний розрахунок за здану заготівельникам продукцію?
– Протягом останніх двох тижнів на молодняк ВРХ вищої вгодованості з дотацією спостерігається збільшення закупівельної ціни (на 150 грн/т), яка складає 15180 гривень за тонну, а на свиней І, ІІ категорій вона зменшилась (на 665 грн/т) і становить 12500 гривень за тонну, а інколи – й до 10000. До того ж, на жаль, іноді у виробників є проблеми з реалізацією свинини. Закупівельна ціна на молоко І сорту від сільгосппідприємств з початку року не змінилася і становить 3170 гривень за тонну, а від населення подекуди збільшилася на 10 гривень за тонну.
Облдержадміністрація приділяє значну увагу розвитку тваринництва, особливо молочної галузі. Завдяки вжитим заходам майже всі переробні підприємства поліпшили якість заготівель молока, ведення та оформлення первинної документації. Вже сьогодні виготовлені та роздаються молокоздавачам приймально-розрахункові книжки та платіжні квитанції. У цьому році майже на 2 мільйони гривень зменшилася й заборгованість молокопереробних підприємств області перед сільськогосподарськими товаровиробниками за закуплену молокосировину.
– Отже, з нашої розмови виходить, що полтавці можуть бути спокійними за продовольчу безпеку області. А як щодо цінової ситуації?
– Знову повторюся, вирощеної й виробленої в області продукції достатньо, аби задовольнити потреби наших споживачів. Стосовно цінової ситуації, то тут варто враховувати ряд суб’єктивних і об’єктивних моментів. Так, серед основних суб’єктивних причин зростання роздрібних цін на харчові продукти, крім підвищеного попиту на окремі групи товарів, варто відзначити негативну роль посередників та роздрібних мереж. Серед об’єктивних причин, окрім минулорічного недобору врожаю та зростання цін на міндобрива, запчастини, пально-мастильні матеріали, – зростання цін на сировину, енергоносії та інші супутні матеріали, які впливають на собівартість харчових продуктів.
Ми намагаємося впливати на цінову ситуацію ринковими методами. Скажімо, торік у райцентрах області було проведено 1329 ярмарків, де сільськогосподарськими товаровиробниками було реалізовано 1284 тонни м’яса та м’ясопродуктів, 429 тонн молока та молокопродуктів, 1808 тонн овочів та фруктів, 491 тонну олії, 490 тонн цукру та меду, 68 тонн живої риби. Протягом вересня–грудня 2010 року в містах Полтава, Лубни та Кременчук відбувся 51 ярмарок, де було продано 348 тонн м’яса та м’ясопродуктів, 200 тонн молочних виробів, 227 тонн продукції рослинництва, 54 тонни олії та цукру, 27 тонн живої риби. Разом із закладами торгівлі товаровиробники області у вересні–грудні 2010 року взяли участь у 13 ярмаркових заходах у Києві, де реалізували понад 300 тонн сільськогосподарської продукції та інших продуктів харчування. Жителями столиці було придбано 112 тонн м’яса та м’ясних продуктів, 80 тонн молокопродуктів, 75 тонн овочів та фруктів, 18 тонн олії, 18 тонн цукру, 4 тонни живої риби.
На всіх ярмаркових заходах реалізовувалась якісна, екологічно чиста продукція сільськогосподарських та переробних підприємств області. Торгівля велась за соціально доступними цінами, на 15–20 відсотків нижчими від ринкових, що сприяло постійному високому попиту на всі представлені харчові продукти.
Загалом стабілізація ситуації на продовольчому ринку потребує здійснення ряду заходів, направлених на недопущення подальшого зростання собівартості продукції та зменшення різниці між оптово-відпускними та роздрібними цінами. Буде продовжена й практика проведення ярмаркових заходів у містах обласного значення і районних центрах.
Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації постійно здійснює моніторинг закупівельних та оптово-відпускних цін на продукти харчування і надає облдержадміністрації пропозиції щодо поліпшення ситуації на ціновому продовольчому ринку.
[1]